Вода. Добова потреба людини в ній залежить від ряду факторів: метеорологічних умов зовнішнього середовища, ступеня фізичної праці, характеру їжі. Потреби у воді зростають при споживанні жирної, концентрованої, соленої їжі та їжі з гострими приправами. У звичайних умовах при легкій фізичній праці добова потреба організму дорослої людини в середньому становить 30–40 мл води на 1 кг маси тіла Це складає 2–2,5 л води при нормальному харчовому режимі і нормальній температурі навколишнього середовища. Ця кількість води надходить із наступних джерел: 1) при питті (близько 1 л); 2) з їжею (близько 1 л); 3) утворюється в організмі при обміні білків, жирів і вуглеводів (300-350 см3).
Основні органи, що видаляють воду з організму, – нирки (1,2-1,5 л), потові залози (500-700 см3; при нормальній температурі й вологості повітря на 1 см2 шкіри кожні 10 хв виділяється близько 1 мг води), легені (350 см3; різко збільшується виділення води при поглибленому й частому диханні і за добу в такому разі може складати 700–800 см3), кишечник (100-150 см3). Відношення обсягу спожитої води до обсягу виділеної складає водний баланс. Якщо з організму виводиться води більше, ніж надходить, то виникає відчуття спраги.
Вітаміни- різні за хімічним складом органічні сполуки, необхідні організму для утворення ферментів. Їх поділяють на дві групи: розчинні в воді (С, Р, вітаміни групи В) і розчинні в жирах (A, D, Е, К). Основним харчовим джерелом жиророзчинних вітамінів є тваринні і рослинні жири, водорозчинних – фрукти, овочі, злаки, цитрусові та ін.
Достатня кількість вітамінів у їжі сприяє процесам росту, відновленню тканин, оптимальному перебігу обміну речовин і підтриманню їх на такому рівні, коли захисні властивості організму проти несприятливих факторів навколишнього середовища зростають. Потреба організму у вітамінах збільшується при фізичному і нервово-психічному навантаженні, при роботі в умовах підвищеної чи зниженої температури, вживанні деяких лікарських препаратів (наприклад, антибіотики пригнічують кишкову мікрофлору і цим негативно впливають на вітамінний обмін).
Потреба організму у вітамінах невелика і вимірюється в міліграмах, проте задовольнити її нелегко. Надходження вітамінів до організму в нашій країні зазнає сезонних коливань. Причиною цьому є обмежене вживання овочів і фруктів у зимові й весняні місяці, а також зниження вмісту вітамінів при тривалому зберіганні продуктів. Кількість вітамінів зменшується у продуктах при кулінарному приготуванні; залежить від сорту й умов вирощування рослин, а для продуктів тваринного походження – від умов утримання і вигодовування.
Вітамін С (аскорбінова кислота) в організмі бере участь в окислювально-відновних процесах, ущільнює стінки капілярів, хрящову і кісткову тканини, нормалізує проникність судинної стінки, її міцність та еластичність, підвищує опір організму до інфекційних захворювань та інтоксикацій, перегрівання, охолодження, кисневого голодування, стимулює діяльність центральної нервової системи й ендокринних залоз, покращує роботу печінки, засвоєння заліза і кровотворення.
До нестачі вітаміну С призводить куріння тютюну, стреси, вживання алкоголю, висока температура тіла, вживання антибіотиків та інших медикаментів, дія на організм шкідливих речовин у побуті і на виробництві, інтенсивна фізична робота, вагітність, хірургічні операції, відсутність у раціоні свіжих овочів і фруктів.
Аскорбінова кислота нестійка, оскільки швидко окислюється і втрачає біологічну активність. Добре зберігається у квашеній капусті (діжку добре закривають, щоб вона не мала контакту з киснем повітря). Багато вітаміну С втрачається при кулінарному обробленні продуктів під дією лугів, кисню повітря і високої температури. Руйнуванню вітаміну сприяє нелуджений мідний і залізний посуд. Зменшується кількість вітаміну в очищених овочах, що довго зберігаються, навіть у воді. При варінні овочів їх занурюють у киплячу воду. Руйнівно діє на вітамін С розігрівання овочевих супів: кожне розігріваная зменшує його на 30 % (доцільно розігрівати не весь суп, а тільки необхідну частину його), не варто залишати готовий суп на плиті.
Добова потреба у вітаміні С для чоловіків до 40 років складає 50-100 мг, жінок – 65-85 мг залежно від важкості фізичної роботи, дітей – 30-70 мг. Проте потрібно враховувати, що потреба вітаміну С збільшується при значних фізичних і психологічних навантаженнях, важкій фізичній праці, в умовах жаркого клімату. Спортсменам рекомендується додатково приймати аскорбінову кислоту для підвищення рівня фізичної працездатності й прискорення відновних процесів, а також у зимово-весняний період (150-200 мг), коли її вміст у їжі значно зменшується.
Вітамін А (ретинол) необхідний для здійснення процесів росту, а також формування захисних сил шкіри і слизових оболонок дихальних шляхів, травної і сечовидільної систем.
Специфічна роль вітаміну А полягає в регулюванні утворення зорового пурпуру у стінці ока. Цей вітамін підвищує імунітет і опір організму інфекціям, має антиоксидантну і проти- склеротичну дії. В організмі він утворюється з пігменту каротину, який є у великих кількостях у свіжій моркві, абрикосах, вершковому маслі, печінці, нирках тощо. Вітамін відкладається в печінці, яка є його депо.
Добова потреба у вітаміні А в дітей -1 мг, дорослої людини – 2 мг; при інтенсивних заняттях спортом – 2,5-3 мг.
Вітамін D (кальцифероли). Основними представниками цієї групи є ергокальциферол (вітамін D2) і холекальциферол (вітамін D,), які регулюють обмін кальцію і фосфору, стимулюють ріст і формування кісток, беруть участь у регулюванні тканинного дихання й окислювально-відновних процесів, регулюють проникність мембран клітин.
У шкірі людини міститься провітамін ергостерин, який під впливом ультрафіолетового проміння (сонця, кварцової лампи) перетворюється у вітамін D. Сонячне світло напряму впливає на здатність чоловіків до запліднення. Простий спосіб досягти бажаної вагітності при чоловічому безплідді – це щоденно гуляти чоловікам у ясний день; також корисними будуть у щоденному раціоні жирна риба, яйця, в яких багато вітаміну D, і природні полівітамінні антиоксиданти. Багатий на вітамін D жир печінки тварин і риб, особливо тріски, багато його в яєчному жовтку, вершковому маслі, ікрі, молоці, баклажанах, шпинаті.
Добова потреба вітаміну D для дітей – 0,0025–0,01 мг; для людей, які живуть у кліматі з недостатнім сонячним опроміненням, – 0,02 мг; для спортсменів – 0,01-0,02 мг.
Вітамін Е (токоферолу ацетат) має антиоксидантні властивості, впливає на функцію статевих та інших ендокринних залоз (захищає гормони від надмірного окислення), стимулює діяльність м'язів, сприяє накопиченню в них глікогену і нормалізує обмінні процеси, підвищує стійкість еритроцитів до гемолізу, покращує використання білка організмом, сприяє засвоєнню жирів, вітамінів А і D, запобігає розвитку атеросклерозу і гіпертонії.
Його багато в печінці, яєчному жовтку, зародках пшениці, овочах, салаті, плодах шипшини, обліписі, рослинних оліях.
Добова потреба дорослої людини – 8-15 мг суміші природних токоферолів.
Вітамін B1 (тіамін) в організмі не синтезується. Важливий в обміні вуглеводів, сприяє окисленню продуктів їх розпаду, бере участь в обміні амінокислот, утворенні ненасичених жирних кислот, перетворенні вуглеводів у жири, потрібний для нормального функціонування центральної та периферичної нервової, серцево-судинної й ендокринної систем, нормалізує кислотність шлункового соку і рухову активність шлунка, підвищує опір організму до інфекцій та інших факторів зовнішнього середовища.
Вітамін Bj міститься в лісових горіхах, неочищеному рисі, хлібі грубого помелу, ячмінній і вівсяній крупах, особливо його багато в пивних дріжджах і печінці. Вітамін В j руйнується при нагріванні до 140°С, надзвичайно швидко – в лужному середовищі. Добре зберігається при сушінні і звичайному приготуванні їжі.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гігієна фізичного виховання і спорту» автора Марцінковський І.Б. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Фізіологічна роль і гігієнічне значення білків, жирів, вуглеводів, вітамінів і мінеральних речовин у харчуванні людини“ на сторінці 2. Приємного читання.
