Розділ «8. Основи гемотрансфузіології та інфузійної терапії»

4. Попередження блоку ниркових канальців і підтримка діурезу.

5. Купірування геморагічного синдрому.

6. Відновлення ОЦК.

7. Покращення реологічних властивостей крові.

8. Підтримка онкотичного тиску.

9. Збільшення ниркового кровотоку.

10. Збільшення фільтраційної спроможності нирок.

11. Покращення функції серця і печінки.

Для купірування порушень гемодинаміки і мікроциркуляції – кровозамінники реологічної дії (реосорбілакт), гепарин, свіжозаготовлена або свіжозаморожена плазма, 10-20% розчин альбуміну, 0,9% розчин натрію хлориду або розчин Рінгера (при цьому збільшується ОЦК, знижується густина крові, попереджається агрегація клітин і внутрішньосудинна коагуляція, відбувається дезагрегація, покращується виведення токсичних метаболітів і продуктів гемолізу).

Для попередження утворення гематин гідрохлориду в ниркових канальцях в/в вводять гідрокарбонат натрію до залуження сечі (pH 7,5-8,0). Одночасно стимулюють діурез (лазикс, еуфілін, манітол). Для нейтралізації біологічно активних речовин (гістамін, брадикінін, серотонін) вводять супрастин або дипразин. Призначення кортикостероїдів обумовлено їх уповільненням реакції антиген-антитіло і стимуляцією гемодинаміки.

Для поліпшення серцевої діяльності – строфантин, корглікон, кокарбоксилаза.

При розвитку геморагічного синдрому – амінокапронова кислота і контрикал (нейтралізація фібринолізу), антигемофільна плазма, кріопреципітат, нативна плазма, тромбоцитарна маса.

Профілактика – облік акушерського та трансфузійного анамнезу, ретельне виконання правил гемотрансфузії.

Анафілактичний шок

В патогенез основну роль відіграє реакція антиген-антитіло, що супроводжується утворенням біологічно активних речовин, які пошкоджують судинну стінку з утворенням набряку, спазм бронхів і різке зниження AT.

Клініка. Занепокоєння, утруднене дихання. Шкіра гіперемована, слизові ціанотичні, акроціаноз, холодний піт. Дихання шумне, свистяче. Пульс частий, ниткоподібний, гіпотензія. Тони серця глухі. У легенях свистячі сухі хрипи. Може розвиватися набряк легень з буркотливим диханням, кашлем і пінистої рожевої мокротою, вологими хрипами над всією поверхнею легенів.

Лікування – комплексне, включаючи методи реанімації. Вводять в/в повільно – 60-90 мг преднізолону або 8-12 мг дексаметазону, 400-800 мл реополіглюкіну, 1 мл 0,06% корглікону. Застосовують антигістамінні засоби (2-3 мл 1% димедролу, 2% супрастину або 2,5% піпольфену). Для боротьби з бронхоспазмом – вів 10 мл 2,4% еуфіліну з 10-20 мл 40% глюкози. При набряку гортані з асфіксією терміново виконують трахеотомію. При судомному синдромі – вів 2-4 мл 0,5% седуксену в 10-20 мл 40% глюкози. Для корекції ацидозу – вів 200 мл 4% гідрокарбонату натрію або 400 мл 10% лактасблу' 3 метою стимуляції діурезу – 2 мл фуросеміду (в/в або в/м). При наростанні процесу і розвитку дихальної недостатності – ШВЛ.

Синдром масивних трансфузій

Цитратна інтоксикація (шок)

Калієва інтоксикація