Розділ «8. Основи гемотрансфузіології та інфузійної терапії»

Підготовка хворого. За 2 год до гемотрансфузії не вживати їжу. Перед трансфузією звільнити сечовий міхур.

Визначення придатності препаратів крові і підготовка їх до переливання. При доброму освітленні до збовтування або після повного відстоювання оглядають флакон, оцінюючи ознаки придатності: Наявність трьох шарів (плазма, лейкоцити, еритроцити), відсутність гемолізу (плазма має бути прозорою або злегка жовтуватою), відсутність згортків, плівок, муті.

Можлива хільозна плазма (злегка мутна, через велику кількість жиру в зв'язку з забором після вживання жирної їжі). Відрізняється від інфікованої тим, що при відстоюванні протягом 24 год. мутна плівка зникає. Інфікована кров – тьмяна, брудно- мутна або рожева з пластівцями і згустками.

Огляд флакону

1. Наявність етикетки з інформацією про місце і дату забору, донора, групу і резус-приналежність. Оцінка придатності по даті заготовки.

2. Цілістність упаковки (флакон, 4-шарова пробка: гумова пробка, сервера з антисептиком, металічний ковпачок, парафінова заливка), збереження герметичності флакона.

Еритроцитарну масу не можна перегрівати, її тримають при кімнатній температурі 30-60 хв., добре перемішують обертанням навколо власної вісі і обережним перевертанням.

Визначення груп крові за системою АВ0 (Інструкція з переливання крові та її компонентів. Затверджена наказом МОЗ України від 05.07.1999 № 164)

Визначення за допомогою моноклональних антитіл (МКА) анти-А та анти-В (цоліклонів).

МКА анти-А і анти-В продуковані двома різними гібридомами – розведена асцитична рідина мишей-носіїв відповідної гібридомами, в якій знаходяться специфічні імуноглобуліни класу М (ІдМ), спрямовані проти специфічних антигенів А і В людини. МКА не мають антитіл іншої специфічності і тому не викликають неспецифічну поліаглютинацію еритроцитів. Технологія їх виготовлення виключає контамінацію патогенними для людини вірусам. Авідність (час настання реакції аглютинації), її яскравість, у МКА анти-А та анти-В вища, ніж у стандартних сироваток, особливо у випадку слабко виражених антигенів еритроцитів.

Визначення груп крові за системою АВ0 проводять в крові, як стабілізованій за допомогою консервантів, так і в крові без них. Визначення проводять у приміщенні з добрим освітленням при температурі +15-+25°С на планшетах або на білій порцеляновій або будь-якій іншій пластинці зі змочуваною поверхнею.

Беручи до уваги високу активність і авідність реагентів МКА, повну їх стандартність, для кожного визначення групи крові (крім випадку, коли групу крові визначають вперше) достатньо застосовувати по одній серії реагентів анти-А і анти-В і, як додатковий контроль, МКА анти-АВ. Якщо реагенту анти-АВ немає, слід проводити визначення двома серіями МКА анти-А і анти-В (рис. 1.40)[1].

На планшет або пластинку МКА анти-А і анти-В наносять по одній великій краплі (0,1 мл) під написами: "анти-А" та "анти-В". Поряд наносять досліджувану кров по одній маленькій краплі, приблизно в 10 разів меншій від краплі антитіл (0,01 мл).

Під час визначення групи крові на планшеті антитіла і кров змішують ретельно вимитою сухою кулькою, погойдуючи планшет; у разі визначення на пластинці – скляною паличкою, яку промивають і насухо витирають після розмішування кожної краплі. Спостереження за перебігом реакцій з МКА проводять за легкого погойдування пластинки чи планшета не більше З хв. Результат реакції в кожній краплі може бути позитивним або негативним. Позитивний результат виражається в аглютинації (склеюванні) еритроцитів. Аглютинати помітні неозброєним оком у вигляді дрібних червоних агрегатів, що швидко зливаються і утворюють більші пластівці аж до великого аглютинату.

У разі негативної реакції крапля залишається рівномірно забарвленою, аглютинати в ній не виявляються. Аглютинація з МКА анти-А і анти-В звичайно настає в перші 3 сек.

Можливі чотири комбінації результатів:

1. Аглютинації немає ні з МКА анти-А, ні з МКА анти-В – досліджувані еритроцити не мають антигенів А і В. Отже, кров належить до групи 0(І).

2. Аглютинацію спостерігають лише з МКА анти-А – досліджувані еритроцити містять лише антиген А. Отже, кров належить до групи А(ІІ).

3. Аглютинацію спостерігають лише з МКА анти-В – досліджувані еритроцити містять лише антиген В. Отже, кров належить до групи В(ІІІ).

4. Аглютинацію спостерігають як з МКА анти-А, так і з МКА анти-В – досліджувані еритроцити містять обидва антигени (А і В). Отже, кров належить до групи AB(IV).