Розділ «8. Основи гемотрансфузіології та інфузійної терапії»

4. Гемостатична

В минулі часи, коли широко використовували цільну

... кров, помітили, що переливання 80-120 мл крові 1-З днів зберігання, прямі переливання активують судинно- тромбоцитарний гемостаз. Має значення вміст іонів кальцію, тромбокінази, протромбіна, тромбоцитів, речовин, що знижують проникність судинної стінки (вітамін С, білки, ферменти).

Гемотрансфузії потрібно проводити під контролем показників системи гемостаза (число тромбоцитів, час кровотечі, антитромбінова активність, наявність розчинних комплексів фібрин-мономера).

5. Детоксикаційна

a. зменшення концентрації токсинів при збільшенні ОЦК;

b. активація органів детоксикації;

c. покращення постачання кисню і окислення токсинів;

d. еритроцити і білки плазми адсорбують токсини.

6. Поживна (див. п. 1).

Практика гемотрансфузії

Підготовка та проведення гемотрансфузії

1. Обстеження хворого.

2. Замовлення крові відповідної групи і резус-приналежності (транспортують в ізотермічній тарі, зберігають в рефрижераторі при 4°С).

3. Підготовка хворого.

4. Оцінка придатності крові до переливання і підготовка її до переливання.

5. Гемотрансфузія.

6. Посттрансфузійний контроль і догляд.

7. Ведення документації.

Обстеження хворого. Мета – визначення показів, ризику, вибір оптимального способу гемотрансфузії. Враховують гемотрансфузії в минулому, вагітності (перебіг, викидні, народження мертвих, жовтяниці новонароджених), алергічні реакції і стани. Визначають ЧСС, AT, температуру тіла, оцінюють загальний аналізу крові' і сечі (не більше 3-х денної давності).