Розділ «2.4. Логіко-семантичний аналіз мови»

На підставі логіко-семантичного аналізу конкретної мови (наукової, філософської, математичної, логічної, юридичної та ін.) визначають її точність або неточність. Точною називається мова, коли кожному терміну в цій мові відповідає строге визначене поняття і не існує полісемії (багатозначності) мови. Точною називають мову математики, математичної логіки. Неточною, відповідно, є мова, яка такої ознаки не має. До неточної належить буденна (повсякденна) мова міркувань.

У логіко-філософських творах Л. Вітгенштайна, а потім інших логіків і філософів (60-70-ті роки XX ст.) сформувалася прагматична концепція мови, сутність якої полягає в інтерпретації смислу та предметного значення мовних виразів у контексті їх практичного використання в різних мовленнєвих актах суб'єктів міркувань. Прагматична концепція мови, що визначає смисл і значення мовних виразів залежно від контекстів їх вживання суб'єктами розумово-мовленнєвої діяльності, отримала назву логічної прагматики.

Один із напрямів досліджень логічної прагматики - теорія мовленнєвих актів, або іллокутивна логіка, що сформувалася в логіко-лінгвістичних працях Дж. Остіна, Дж. Серля, П. Стросона. У теорії мовленнєвих актів (іллокутивній логіці) природну мову аналізують не в її абстрактному значенні, тобто як знакову систему, на підставі якої можна створити логічну (штучну) мову з метою побудови формальних систем, а в контексті використання природної мови певним суб'єктом х (промовцем) з певною прагматичною метою. Предметом аналізу постає мовленнєва діяльність промовців, котрі використовують мову. В мовленнєвій діяльності виокремлюється "мовленнєвий акт" як одиниця практичної реалізації мови.

Для логічного аналізу мовленнєвих актів (речень, висловлювань, міркувань) на рівні логічної прагматики створюють метамову, куди входять терміни: "локуція" (лат. lokutio - мовлення), "іллокуція" (лат. in lokutic - у мовленні), перлокуція (лат. perlokutio - внаслідок мовлення), "промовець", "інтенціональність", "мовленнєва ситуація", "інтеррація" та ін.

Прагматичний аспект аналізу мови визначає необхідність побудови нової логічної моделі, яка б точно відтворювала мовленнєву діяльність промовців.