Розділ 5. ПРАКТИЧНА ЛОГІКА

Логічний аналіз кінцевого підсумку на рівні рефлексії, тобто раціональна оцінка здійсненого і порівняння задуму (ідеї, наміру, плану) та практичного результату, визначає, реалізований задум чи ні. Можливі три варіанти реалізації задуму: повна реалізація; часткова реалізація; задум нереалізовано.

У процесі реалізації задумів (ідей, намірів, планів) через практичні дії діячів може виникнути суперечність, яка полягає в розбіжності між метою й об'єктивним результатом. Ця суперечність отримала назву "парадокс Колумба". Колумб мав на меті знайти новий шлях морем до Індії, а внаслідок своїх практичних дій відкрив для Європи новий материк - Америку.

Дія - протидія. У соціальному світі, в якому діють певні суб'єкти дій (індивіди, соціально структуровані групи людей, державні й недержавні організації та ін.) виконують діяння, що можуть суперечити діянням інших суб'єктів, у зв'язку з чим виникає альтернативна дія або протидія. Об'єктивною підставою для виникнення протидії в суспільстві є закон, моральна або правова норма тощо. Використовуючи силу закону чи правову або моральну норму, створюють підставу для заборони певних дій, якщо вони:

- можуть нашкодити іншим суб'єктам;

- небезпечні для існування державних інститутів, суспільного порядку;

- зумовлюють дезорганізацію соціальних систем (економічних, фінансових, політичних і под.).

Наприклад, якщо дії певних суб'єктів можуть завдати великої шкоди природі, тваринному та рослинному світу, потрібно створювати протидії з метою заборони шкідливих для довкілля дій. У цьому контексті актуальним є розроблення логічної моделі відношення "дія - протидія" для визначення всіх можливих варіантів утримання від дій, якщо вони завдають шкоди певному об'єктові А.

Класифікація дій. Різноманітність дій (діянь) суб'єктів можна класифікувати за певними ознаками:

- за видами людської діяльності, елементами якої є конкретні дії; їх поділяють на виробничі, адміністративні, політичні та ін.;

- за об'єктом (емпіричний або абстрактний), на який спрямовані дії суб'єктів; їх поділяють на фізичні (матеріальні) та розумові (інтелектуальні);

- за наявністю мотивів (мотивовані й немотивовані);

- за моральною оцінкою (моральні й аморальні);

- за правовою оцінкою (законні та незаконні, тобто заборонені законом і незаборонені законом, на дозволені законом і недозволені, зобов'язувальні законом і незобов'язувальні);

- за примусовістю виконання дій (примусові й непримусові, добровільні);

- за логічною оцінкою (раціональні й нераціональні, послідовні та непослідовні, обґрунтовані й необґрунтовані);

- за радикальністю здійснення дій (радикальні та нерадикальні);

- за людською оцінкою в контексті певної ситуації, в умовах якої були здійснені дії - похвальні, сороміцькі, байдужі;

- за отриманням певного результату (наслідку) або не отриманням унаслідок дій (каузальні та некаузальні);

- за однаковістю дій одночасно двох і більше суб'єктів (синхронні й несинхронні) та ін.

Формальна модель дій ("числення дій"). У логічному континуумі на підставі міркувань про практичні дії суб'єктів створюють формальну модель дій, в якої виокремлені семантика та синтаксис.