Розділ 5. ПРАКТИЧНА ЛОГІКА

Метод (грец. methodos - спосіб пізнання) - засіб досягнення мети в практичній і теоретико-пізнавальній діяльності людей, раціонально визначений прийом, який використовують суб'єкти діяльності для досягнення бажаного результату.

Алгоритм (лат. Algorithmi - від імені середньовічного узбецького математика IX ст. Мухаммеда ібн Сусааль-Хорезмі (арабізоване), який сформулював правила виконання чотирьох арифметичних дій) - 1) послідовність будь-яких дій (розрахунків, числень, операцій), спрямованих на досягнення необхідного результату в процесі розв'язання задачі чи проблеми; 2) набір певних правил, необхідних для розв'язання однотипових задач; 3) правило (інструкція, вказівка, наказ), що визначає, як треба діяти в певній ситуації.

Основні ознаки алгоритму: масовість (загальне застосування правил до множини однотипових дій і задач); детермінованість (застосування правил у процесі виконання дій або розв'язання задачі повинно бути однозначним); результативність (передбачення кінцевого підсумку виконання дій або розв'язання задачі). Прикладами алгоритму є правила: здійснення логічних операцій над поняттями та висловлюваннями; математичних операцій над числами й іншими математичними символами; спортивних змагань; здійснення певних фахових дій.

Коли люди (індивіди, особистості) починають практично діяти на підставі розроблених ними програм (планів) з метою реалізації власних задумів, то з погляду психології, праксеології, логіки, їх дії кваліфікуються як добре продумані або непродумані; як здійснені:

- у стані свідомості або несвідомості (в стані афекту, імпульсивно);

- раціонально або нераціонально (ірраціонально);

- з погляду права і моралі - як законні або незаконні, моральні або аморальні.

Сучасна людина намагається діяти раціональніше, за продуманим планом, і дотримуватися в практичних діях соціальних норм, встановлених у певному суспільстві, державі. Соціальні норми встановлюють межі дозволеного та недозволеного в практичних діях. Отже, задум може бути реалізований тоді, коли особа х визначає межі дозволеного та недозволеного в своїх практичних діях.

5.2. Логіка дії

Qualis ratio, talis et actiones - Який розум, такі й справи.

Quid dubitae пе faceria -

У чому сумніваєшся, того не роби.

Логіка дії, або акціональна логіка

(Лат. actio - дія) - 1) раціональна модель практичних дій людей (лат. ratio agendi - підстава); 2) напрям сучасних логічних досліджень, різновид практичних логік, які вивчають міркування, пов'язані з практичними діями людей для побудови дескриптивної та формальної моделі дій ("числення дій"); 3) модальна система утворювана на підставі акціональних модальностей на загальних принципах творення некласичних логік засобами особливої мови. Акціональні модальності - слова, що входять до структури певного висловлювання і за змістом виражають задуми (наміри, мету щось здійснювати, зробити вибір, прийняти певне рішення).

Першу логічну теорію дії (акціональна логіка) створив шведський філософ і логік Г. X. фон Врігт. її подальший розвиток здійснювали Д. Девідсон, І. Пери, А. Ішмуратов, А. Блінов, В. Петров й інші логіки.

Основні терміни, які вводять у логіку дії з метою формування дескриптивної моделі практичних дій, - "діяльність", "дія", "вчинок", "поведінка", "бездіяльність", "недія", "суб'єкт дії", "об'єкт дії", "подія", "фактор часу", "метод (засіб) дії", "умови дії", "результат дії".

Науки, що розробляють теоретичні моделі практичних дій людей, визначають смисл цих термінів специфічною мовою своєї науки. Визначимо їх смисл мовою логіки дії.

Діяльність - активна взаємодія людини з навколишнім природним і соціальним середовищем. Структура діяльності: мета; засіб (метод); результат. Унаслідок діяльності людини відбуваються зміни в довкіллі; втручання в природний перебіг подій; створюються певні ситуації в життєвому світі людини.

Дія (діяння) - структурний елемент певного виду діяльності - ігрової, навчальної, трудової, фахової, спортивної тощо, підпорядкований меті й уявленню про результат; множина акцій, конкретних операцій, які створюють процес діяльності.

Розрізняють дію як процес (діяння) та результат. Процес дії (діяння) виражають дієсловами, зокрема "робиться", "причиняється", "відчиняється", "зачиняється", а результат - словами "зроблено", "причинено", "відчинено", "зачинено".