Власна норма виражає вимогу певної соціальної поведінки, соціальних дій на підставі належного (як повинно бути). Власна норма поділяється на моральну та правову.
Моральна норма - елемент моральної свідомості й моральної практики (вчинків, стосунків між людьми). Моральні норми формулюють в окремому висловлюванні ("Турбуйся про ближніх!", "Поважай старших!", "Не принижуй тих, з ким живеш поруч!") або в системі (кодексі). Головні особливості моральних норм - універсальність для всіх соціальних спільнот людей, мотивованість, імперативність, спонукальний характер.
Правова (юридична) норма - загальнообов'язкове правило поведінки, імператив соціальних дій людей, встановлених державою (правові норми, їх особливості, структура та різновиди вивчає загальна теорія держави і права). Головні особливості правових норм - їх зобов'язальний, дозволяючий, заборонний характер; примусовість, яка спирається на силу органів держави; формальна визначеність, універсальність виконання в межах певної держави. Приклади правових норм: "Кожному, хто звертається до суду, дозволено мати адвоката", "Депутат зобов'язаний бути присутнім на кожній сесії Ради, засіданні постійної комісії й брати активну участь у їх роботі", "Підприємець зобов'язаний не завдавати шкоди навколишньому середовищу, не порушувати прав та інтересів громадян, підприємств, установ, організацій і держави, що охороняються законом".
Певні норми за змістом можуть бути водночас моральними й правовими. Наприклад: "Не вбий!", "Не кради!" Моральна та правова норми визначаються також як закони (моральний закон, юридичний закон).
Формалізацію висловлювань із деонтичними модальностями здійснюють унаслідок створення особливої мови, на підставі якої формується модальна система (деонтична логіка як модель). Таких моделей може бути багато.
Деонтичну логіку створюють на загальних принципах побудови сучасних некласичних логік. Розрізняють семантику і синтаксис модальної системи з деонтичними модальностями.
Семантика вміщує категорії:
- висловлювання, властивість, відношення;
- терміни, які позначають деонтичні модальності, - "обов'язково", "дозволено", "заборонено", "байдуже";
терміни на позначення сфери дії соціальних норм: "норма", "моральна норма", "правова норма", "імператив", "команда", "правило", "регулятив поведінки";
- терміни, що позначають значення істинності висловлювань; за значенням істинності деонтична логіка є багатозначною, тобто висловлюванням з деонтичною модальністю надають п > 2 істиннісних значень: істинне (/); хибне (х); невизначене (1/2).
Синтаксис - алфавіт, правила побудови формул із символів алфавіту, правила виведення одних формул з інших, правила інтерпретації. Алфавіт - символи для позначення:
На підставі символів алфавіту створюють формули деонтичної логіки:
Логічні відношення між деонтичними модальностями "обов'язково", "дозволено", "заборонено" зображають за допомогою "логічного квадрата":
Логічні відношення між висловлюваннями з модальностями "обов'язково", "дозволено", "заборонено" мають такий формальний вираз:
1) ОА -> РА (якщо обов'язково А, то дозволено А).
2) РА -> -і ОА (якщо заборонено А, то необов'язково А).
3) і (ОА л РА) (А не може бути обов'язковим і забороненим одночасно).
4) ОА X -і ОА (або обов'язково А, або необов'язково А).
5) РА -" -і РА (якщо заборонено А, то недозволено А).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Логіка» автора Н.В.Карамишева на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 5. ПРАКТИЧНА ЛОГІКА“ на сторінці 9. Приємного читання.