Розділ 5. ПРАКТИЧНА ЛОГІКА

Протилежністю дії буде бездіяльність (недія), що означає: суб'єкт х не втручається у природний перебіг подій, не спричиняє жодних змін у реальному стані справ. Бездіяльність варто відрізняти від отримання від дії. "Отримання від дії є бездіяльністю, але водночас воно є образом дії або поведінки" (Г. X. фон Врігт). Це те, за що суб'єкт дії може бути відповідальним.

Вчинок - це дія, яку розглядають з погляду єдності мотиву та наслідків, намірів і справ, мети й засобів. Г. Гегель у "Філософії права" писав: "Вчинок є вираз суб'єктивної або моральної волі". Отже, термін "вчинок" має моральний смисл, тобто, коли певну соціальну дію суб'єкта х. оцінюють з погляду моралі (моральний або аморальний вчинок).

Поведінка - сукупність учинків суб'єкта х.

У логіці дії формулюють критерій дії (діяння): "Якщо певний фрагмент N. поведінки суб'єкта х є дією, то х мав змогу і здійснити іу, і утриматись від здійснення N. Фрагмент поведінки, який задовольняє всі інші ознаки дії, крім уже названого критерія акціональності, називають квазідією" (вдаваною дією).

Суб'єкт дії (діяч, агент) - окрема людина (індивід, особистість), соціальні групи людей, а також державні й недержавні організації, які здійснюють різноманітні дії в контексті певного виду діяльності залежно від мети та мотивів.

Об'єкт дії - все те, на що спрямована активність суб'єктів дій. Об'єктом дій людей є інші люди, артефакти культури та цивілізації, довкілля та ін.

Практичними діями люди (діячі, агенти) реалізують власні задуми (наміри), а їх дії організовує мета (сенс). Задуми, наміри, мотиви, бажання виражають інтенції (прагнення) суб'єкта х або суб'єктів щось робити, здійснювати, але це прагнення може бути реалізоване або не реалізоване суб'єктом х (суб'єктами). Якщо суб'єкт х реалізує свій задум, то визначають внутрішні фактори його дій і практичне здійснення самої дії (зовнішній вираз дії). Отже, будь-які дії діяча (діячів) варто розглядати в єдності внутрішнього та зовнішнього аспектів.

Структурним елементом у системі практичних дій для виконання задумів є побудова планів і розроблення методів, за допомогою котрих здійснюють інші дії над об'єктом А з метою його перетворення, вдосконалення, привласнення, знищення тощо. Кожний вид діяльності вимагає розроблення особливих методів.

Умови дій.

До них належать об'єктивні й суб'єктивні фактори, на підставі яких діячі виконують свої дії. Об'єктивні - це різноманітні соціальні чинники: економічні, правові, організаційні й ін., наприклад, дозволяння Законом здійснювати дію; наявність необхідних засобів для реалізування дій тощо.

Суб'єктивні фактори - інтелектуальні (здатність діяча виконувати дії правильно, ефективно), психологічні (наявність волі, бажання діяти).

Розрізняють необхідні та достатні умови здійснення дій.

Необхідна умова (лат. conditio sine qua non) - умова, без якої певна дія р не може починатися. Якщо варто розпочинати дію р, то кожного разу необхідною буде ця умова ("q є необхідною умовою для здійснення дії р", або "р, якщо і лише якщо q9*, тобто "q -> р").

Достатня умова - за якої дія р може здійснюватися і в певних випадках здійснюється ("q є достатньою умовою, щоб здійснити дію р", або "якщо має місце q9 то дія р також буде мати місце", тобто "q -> р").

Необхідні умови не завжди є достатніми і навпаки. Наприклад, у висловлюванні "Якщо немає плану дії (<у), то роботу не будемо розпочинати (р)" умова q - необхідна, але недостатня (скажімо, в процесі будівництва об'єкта немає плану дій на сьогодні, але можна завершити справи, не закінчені вчора). У висловлюванні "Оскільки у мене немає бажання робити дію р, то я не буду її робити" небажання робити дію р - достатній фактор, але не необхідний, оскільки не все діється за бажанням, а й за необхідності (наприклад, студент 77. не хоче писати контрольну роботу з певного предмета, однак писати потрібно, бо цього вимагає програма навчання у вищому навчальному закладі). У висловлюванні "Якщо у мене є план дії і є бажання діяти, то я обов'язково буду здійснювати дію р" (скажімо, політик А. розробив план своєї передвиборчої кампанії і має пристрасне бажання стати депутатом, тому він почне здійснювати власну передвиборчу кампанію).

Ситуація (лат. situs - становище) - 1)стан справ, який має місце в реальному світі в час t., коли діяч х усвідомлює для себе необхідність діяти; 2) тло (фон, контекст, довкілля), в умовах якого діяч х здійснює дії. Ситуація може бути простою чи складною, проблемною чи непроблемною, конфліктною чи неконфліктною і под. Сама ситуація в зв'язку з багатогранністю її виявів може бути досліджена окремо (див. 5.4).

Результат практичних дій суб'єктів (діячів, агентів). Кінцевий підсумок - це те, що зроблено, вчинено, здійснено.

Ним може бути якась подія х, виникнення нового об'єкта дг, привласнення об'єкта х, знищення об'єкта х, виникнення нового стану справ та ін. Відношення між певними діями суб'єктів і результатом означає причинно-наслідковий зв'язок, тобто певні дії стають причиною того, що визначають як результат. Наприклад: "Особа Л. незаконними діями привласнила гроші особи Я.".

Подія - все, що відбулося, сталося, виникло. У логіці дії термін "подія" означає результат певних дій суб'єктів (діячів). Наприклад: "Необережне поводження туристів з вогнем у лісі спричинило пожежу".

Подію як дещо, що відбувається, виникає у природному та соціальному світі, вивчають математика, фізика й інші науки.