TextBook Ґабріель важко зітхнув і підвівся з крісла.
— Піду перевірю, чи приготовлена постіль.
Філіп відклав убік обгризену кістку й самовдоволено всміхнувся:
— Сьогодні вона мені не знадобиться. Одне чарівне дівча запропонувало мені затишну місцину в своєму ліжечку. Звісно, я не можу відмовитися.
З сусідньої кімнати долинули притлумлені смішки. Але Ґабріель не розчув їх. Обличчя його спотворила гримаса болю та відчаю, він різко повернувся і майже бігцем вийшов з кімнати, навіть не побажавши Філіпові на добраніч.
Філіп провів його спантеличеним поглядом і похитав головою.
„Дивина! — подумав він, повертаючись до перерваної вечері. — Яка муха його вкусила?“
Ґрунтовніше розміркувати над Ґабріелевою поведінкою йому було ніколи. Нашвидку, але ситно перекусивши, він ретельно вимив руки в срібному тазику з уже охололою водою і витер їх рушником. Потім вийняв з канделябра запалену свічку і ввійшов до кімнати, звідки перед тим долинали смішки. На перший погляд там нікого не було, однак, придивившись уважніше, можна було помітити вельми підозріле похитування полога на ліжку.
— Маріо!
Мовчанка.
— Я знаю, що ти тут, — сказав Філіп. — Відлупцюю.
З-за полога визирнула голова д’Обіака.
— Перепрошую, монсеньйоре, я оце щойно задрімав.
Філіп усміхнувся:
— Гаразд, дрімай далі. Залишишся тут до повернення д’Арінсаля.
— Добре, монсеньйоре, — кивнув д’Обіак. — А д’Арінсаль повернеться вранці.
— То ти знаєш, де він?
Обличчя пажа розпливлося в усмішці:
— Що робить — знаю, а де — ні.
— Зрозуміло, — сказав Філіп. — Отже, ти лишився замість нього?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Принц Галлії» автора Авраменко О.Є. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ XXVI Вечір сюрпризів триває“ на сторінці 2. Приємного читання.