Розділ «ХXXVII»

Слід на воді

Ми їхали неквапно нiчною дорогою i розбурханi нерви нiяк не могли заспокоїтись. У Вишгородi вже знали про наше повернення, успiх i готували гучну зустрiч. Щойно, не приховуючи радостi, саме це повiдомив по телефону Сергiй, що рухався попереду. Я попросив його чiтко тримати «вiсiмдесятку» i плентався у хвостi, намагаючись хоча б сьогоднi звiльнити свою голову не лише вiд усього зайвого, а й вiд усього взагалi.

Олена тихо торкнулася мого зап'ястя i стиснула його.

— Не ображайтеся, будь ласка. Ну будь ласка… Дуже вас прошу. Я не могла iнакше. Вона одразу показала Андрiїв паспорт. Сказала, що сам вiн майже поруч. Пояснила, що боїться фiгурувати в цiй справi. Її умовою було, щоб я одразу вимкнула i вiддала свiй телефон, а тодi нi на крок не вiдходила вiд мене. Що мала я робити?! А якби вона передумала i пiшла? I все! А раптом?!

— Раптом… — згодився я. — Раптом це виявилися б не шмаркатi дилетанти, а тi, хто, можливо, дiйсно причетнi до зникнення Чумака. От тодi б… Що б я тодi робив?!

— А що б ви робили? — запитала вона, не вiдпускаючи руки.

— Те саме, що й зараз. Тiльки навряд чи вдалося б. I тодi…

— Що тодi?

— Знаєте, коли я побачив вас на вiдео, знятому банкiвською камерою, живою i здоровою, саму, без нiкого… Вирiшив, що ви граєте власну гру, пошивши мене у дурнi. Якби я не дiйшов до iстини, а разом з тим нiколи вас бiльше не побачив би, а таке, погодьтеся, могло б трапитися за певних розкладiв, то й залишився б далi при цiй думцi. Якби ж до цього я ще й не зумiв потiм знайти Чумака — живого чи мертвого i встановити причину його зникнення, то ще й цi причини повiсив би на вас. Так би й жив далi. I все через вашу нерозважливiсть!

Лише тепер Олена забрала руку.

— Нi, — вiдповiла вона згодом. — Не лише через неї, а й через власну неспроможнiсть повiрити людинi. Додам — людинi, яка не зовсiм вам байдужа. Розумiю, можливо, життя пiднесло вам не один урок стосовно того, що нiкому не варто вiрити повнiстю. То що тепер потрiбно стiльки ж урокiв, аби навчитись вiрити?

— Вiрити — прерогатива настоятеля монастиря, а я власник детективної агенцiї. Рiзницю вловлюєте? Моя справа — спиратися на факти i докази, iнакше не зможу виконати завдання.

— Тодi спочатку збирайте факти i докази у повному обсязi i лише потiм виявляйте ваше тепле ставлення до жiнки, вашу симпатiю. Враховуйте, що у неї може розвинутися така потреба i тодi вашi кидання з боку у бiк сприйматимуться боляче.

Я крутив кермо, мовчки ковтаючи її дорiкання. Проти цього важко було заперечити.

— Дякую, що не кинули мене, — зрештою промовила вона. — Я вiрила, що не кинете. Навiть попри свої життєвi уроки вiрила. Дякую, що ви такий, що зумiли.

Те, що починало мене охоплювати, претендувало на мiсце у життєвому просторi. Там, де усе розписано i вакантних мiсць для чогось iще давно вже немає. I це у такий, далеко не найкращий час для перебудов.

— Розумiй мене як хочеш, — сказав я, коли дверi готельного номера зачинилися за нашими спинами пiд здивованим поглядом покоївки, — але зранку ми попрощаємось. I ти поїдеш додому. Хлопцi вiдвезуть. Якщо у тебе дiйсно на метi знайти свого чоловiка. Я прошу тебе. Вимагаю.

Сiрi очi Олени стали великими i зазирнули у мої. Мовчки. Але запитання, що писалося у них, не давало можливостi «проїхати». Я притулив її до себе i промовив:

— Ти починаєш менi серйозно заважати…

Наступний розділ:

ХXXVIII

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Слід на воді» автора Волков О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ХXXVII“ на сторінці 3. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи