Я витяг шмат ковбаси i хлiба та запропонував Сергiєвi. Самому їсти не хотiлося. Багато що можна було б вiддати за те, щоб знати, чим займався Веселовський пiсля нашої втечi. На жаль, такої можливостi не було.
Роман зателефонував уже за сорок хвилин.
— Петровичу, з'явився! Щойно додому приїхав! От тiльки до пiд'їзду увiйшов.
— Упевнений?
— Ну так…
— Клич Павла i дiйте удвох. Будьте обережнi. Не засвiтiться.
Ми з Сергiєм спустилися i сiли у машину. Я зiбрався з думками. Восьма нуль п'ять. Нормально. I одразу ж зателефонував Павло.
— Вийшов з дому, сiв у тролейбус, їде швидше за все до школи. Я за ним машиною, Ромко на тролейбусi.
— Пильнуйте, — я сховав телефон.
Вiдчуття, що слiдство завершується, принаймнi моє особисте слiдство, ставало нав'язливим.
ХV
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Слід на воді» автора Волков О.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ХIV“ на сторінці 3. Приємного читання.