Розділ «10»

Моя душа залишила тіло у львівській ратуші, там і зоставалась до 21.12.2012 року. Саме тоді через шпарину зміни світів можна було спробувати врятувати себе. Я спробував — тепер у тобі. Тепер я — ти. Розумію, що тобі важко і ти волаєш до справедливості, але справедливість полягає в тому, що ти не знаєш, як би тобі було без мене. Візьму ще один гріх на душу і привідкрию тобі секрет: без мене тобі було б дуже, дуже зле. Це свята правда, звідси, зі світу неприкаяних душ, я можу бачити трохи наперед.

Чесно кажучи, Леве, я хвилююсь. Хочеться нарешті побачити небо, набридли мені стіни ратуші й люди з їх смішними проблемами. Допоможи мені, будь ласка. Думки блукають, як привиди. Я подумки написав тобі безліч бездоганних листів, а сів за папір, і все почало розбігатися. Але це, може, й краще. Бо так я ближче до тебе. Ти все зрозумієш.

Тепер до діла. Я стратив сімох людей. Більше не встиг. А зараз налаштуйся почути дивину: мені через тебе треба попросити прощення в їхніх нащадків («дивина» була виділена салатовим маркером. Лев ошелешено скочив з крісла. Він налаштувався на війну, на криваву боротьбу за справедливість, а тут якесь плаксиве прощення. Що ж, нехай. Може, й краще, не треба буде брати нових гріхів на нову душу. Нехай... Світ щосекунди займається акробатикою, й так одразу не збагнеш, хто є хто і що є що).

Я розумію твоє обурення, Леве. Проте не тіш себе ілюзіями, легко не буде. Навпаки, буде так, що ти проклинатимеш той день, коли погодився взяти на себе ношу спасителя душ.

Зараз ти прочитаєш договір. З моменту його підписання ти автоматично стаєш на світові ваги душ. Елементарні ваги-гойдалки, як на малюнках гороскопів. У нашому випадку, щоб перемогти, ти мусиш зібрати таку кількість підписів, щоб твоя сторона ваг переважила. Підпис теж не простий, карлючки мало. Нащадки страчених мною, як і ти, мають поставити підпис кров'ю. Тобто своєрідну печатку кров'ю пальцем руки.

«Навіщо ваги-гойдалки? — подумав Лев. — З ким я маю на них гойдатися? Хто мій опонент? Може, мене розігрують? — злякався Безрукий. — Потішаються з дурня? А може, я дійсно збожеволів?..»

Очевидно, в тебе постане запитання, хто твій опонент на вагах? — читав далі Лев, гідно оцінюючи передбачливість ката. — Спробую знову тебе розчарувати, бо правильна відповідь: справедливість. Отже, в нашому випадку на наших вагах зійдуться у боротьбі два супротивники — прощення і справедливість. Чому так — відповідь проста. Всі гріхи, яких я нахапав, і за які я маю просити прощення, були зроблені в ім'я справедливості.

Ось майже все на цей раз. Перш ніж підписати договір, добре подумай. Не спіши. Голова буде тобі нашіптувати безліч варіантів, райських і пекельних — це нормально. Але коли відчуєш, що немає віри — полишай все, рви договір і живи тихо, моя душа тобі не заважатиме. І я теж більше не турбуватиму.

Якщо ти все-таки приймеш рішення стати на ваги, ти отримаєш ще одного листа від мене з іменами нащадків, страчених мною, в яких треба випросити прощення і засвідчити підписом кров'ю. Далі, як би не розвивалися події, я не зможу з'явитися.

Читай договір і мізкуй.

З повагою

Колишній Привид безрукого ката,

а нині — Твоя Душа.

Другим аркушем був договір. Акуратний, видрукуваний на сучасному принтері.

ДОГОВІР ПРО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОЩЕННЯ НАД СПРАВЕДЛИВІСТЮ

м. Львів «___»____________20___року

Я, Безрукий Лев Львович, який діє з власної волі, з однієї сторони (надалі — Виконавець) та Верховний реєстратор зважувань душ Хаос, на підставі доручення Привиду Безрукого Ката (надалі Замовник) з другої сторони, уклали цей договір про таке:

1. Предмет договору.

1.1. Виконавець зобов'язується знайти і переконати нащадків страчених катом предків підписати кров'ю додаток до договору як вияв їх прощення ката за страту предків.

2. Умови розрахунків.