TextBook – З удовольствiєм, – п’яно лепетав Онисько й звертався до Микити Гордiйовича:
– Дозвольте вас, хороший чоловiче, улобизати.
Микита Гордiйович ухилявся:
– Iди од мене, причина! Не можу тебе, i квит!
– За що ж така немилiсть приключилась?
– За те, що i нашим, i вашим. О!
– От тобi й два… чи то пак раз! Це ви нащот сьогоднiшнього?
– Звiсно, не вчорашнього!
Пiдсiв i Кажан. Хрипить:
– А що там таке? Ну-бо, Микито, кажи! У нас не довго – пiд нiготь – i в дамках! Одно слово – жир козир, а по пицi – лясь! I вдарив кулаком об стiл. Задрiб’яжчали пляшки.
– Правильно, Нечипоре?
Дячок сидiв бiля богiв i їв яблука. Вiн випив усього три наперстки й почував себе тверезим. Тiльки очi йому пiдмаслились, а лiве нiби пiдморгувати стало. Вiн знав, що тут не тiльки пиячити, а й сидiти небезпечно. Але все-таки думав: «Правильно, бельбас! Правильно…»
Микита Гордiйович i не радий був, що нагадав про сьогоднiшнє.
– Ну, годi, Кажане, годi!.. Схаменiть його, Нечипоре!..
Дячок значно промовив:
– Картьожиться треба покинути!
Кажан подивився на Нечипора й зразу замовк. А Микита Гордiйович виправдував Ониська:
– Така проклята вдача – нiколи не пiде однiєю стежкою. Йому щоб одразу двi.
Потiм пiдвiвсь i пiдiйшов до вiкна:
– Щоб, чого доброго, не заснуло кляте хлоп’я. Слухай, свате, чуєш? Не засне твiй Ванько?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сині етюди » автора Хвильовий Микола на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „БАНДИТИ“ на сторінці 7. Приємного читання.