Розділ «46. ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КРАЇН СВІТУ»

Великої Британії належить одне з провідних місць у світі за насиченістю пресою. Близько 65 % англійців читають центральні газети, 90 % — місцеві. Найбільші видання (за тиражем) — "Ньюс оф зе уолд" (4,4 млн. примірників) і "Сан" (3693 тис), "Дейлі міррор" (щоденна газета — 2,2 млн. екз.), "Дейлі мейл" (щоденна газета — 2,1 млн. екз.).

Провідна радіокомпанія — Британська радіомовна корпорація (БІ-БІ-СІ). Телепередачі ведуть БІ-БІ-СІ та Ай-Ті-Ес. Найбільші агентства — Пресс Ассошіейшн (спеціалізуються на збиранні і поширенні внутрішньої інформації), Рейтер (спеціалізується на поширенні іноземної інформації) і Юнайтед пресс Інтернешнл.

Географічне положення та основні відомості про країну. Франція знаходиться в західній частині Європи. На півночі має вихід протоками Па-де-Кале і Ла-Манш до Північного моря, на заході омивається водами Біскайської затоки, на півдні — Середземним морем. На півночі межує з Бельгією, на північному сході та сході — з ФРН, на сході — зі Швейцарією, на південному сході — з Італією, на півдні й південному заході — з Іспанією та Андоррою. У Середземному морі Франції належить великий острів Корсика.

Адміністративно-територіальний поділ. Має 95 департаментів та особливу територіально-адміністративну одиницю Корсика. До її складу входять також 4 заморські департаменти (Гваделупа, Гвіана, Мартиніка, Реюньйон) і 4 заморські території (Нова Каледонія, Французька Полінезія, Французькі південно-антарктичні території, Уолліс і Футуна) і спеціальні територіальні одиниці — о-ва Майотта та о-ва Сент-П'єр і Мікелон. Загалом географічне положення Франції є сприятливим для її політичного та соціально-економічного розвитку.

Територія — 551 тис. км2. Столиця — Париж (2,2 млн.жителів; Великий Париж, включно з передмістями, — майже 10 млн). Державна мова — французька. Грошова одиниця — евро.

Франція — республіка. Глава держави — президент. Він призначає прем'єр-міністра і членів уряду. Вищий законодавчий орган — парламент, що складається з двох палат — Національних зборів і Сенату. Уряд відповідальний перед парламентом.

Політичні партії: Французька соціалістична партія, Демократична сила, Радикальна соціалістична партія. Національний фронт, Об'єднання на підтримку Республіки, Союз за французьку демократію, Ліберальна демократія та ін. Найбільш масовою профспілковою організацією є Загальна конфедерація праці. Найбільші профспілки: Французька демократична конфедерація праці, Загальна конфедерація кадрів, Французька конфедерація християнських трудящих та ін.

Природні умови та ресурси. Більша частина країни рівнинна. На півночі — Північнофранцузька низовина, на заході — Луарська і Гароннська (Аквітанська) низовини. У центрі Франції знаходиться Центральний Французький масив (до 1500 м). На сході здіймаються невисокі Вогези та Юра, а також Альпи з найвищою вершиною — горою Монблан (4807 м). На півдні й південному заході — високі Піренеї.

Клімат Франції сприятливий для життя й господарської діяльності населення. Середня температура найхолоднішого місяця — січня від +1 °С до +5 °С. На півдні вона підвищується до +8 °С. У липні середні температури змінюються віл +17 °С на півночі до +24 °С на півдні. На рівнинній частині за рік випадає 600—700 мм. У горах кількість їх зростає до 2000—2500 мм.

Країна має вельми розгалужену річкову мережу. Найбільші річки: Сена, Рона, Луара, Гаронна. Великих озер, окрім південної частини Женевського озера, у Франції немає.

Серед грунтів найпоширеніші — бурі лісові. Значні площі — під еродованими грунтами.

Під лісами — близько 20 % площі країни. Переважають вторинні ліси і штучні насадження. На рівнинній частині ростуть бук, дуб і граб; в Альпах і Піренеях вище 700 м — бук, ялиця, смерека, модрина та сосна.

Тваринний світ найбагатший у лісових районах, переважно в горах. У Франції значну площу відведено природоохоронним територіям. Їх у країні близько 3000.

Загалом Франція має багаті й різноманітні природні ресурси. Вона добре забезпечена прісними водами. На численних гірських річках збудовано гідравлічні електростанції. Використовується енергія морських припливів.

Ґрунтові ресурси не дуже багаті, але вкупі зі сприятливими кліматичними умовами можуть давати високі врожаї сільськогосподарських культур. Лісові ресурси недостатні, але використовуються дуже раціонально.

Надзвичайно багаті рекреаційні ресурси, особливо на узбережжі Середземного моря.

Мінеральними ресурсами Франція небагата: скромні запаси кам'яного вугілля (основна частина в Лотарингії), нафти і природного газу. Більш важливі енергетичні ресурси — запаси урану в центральному масиві й енергія гірських річок, особливо Рони та її альпійських притоків. У перспективі можна буде використовувати великі запаси енергії морських припливів, досягаючи біля берегів країни висоти 12— 16 м. У Лотарингії багато залізної руди, але вона бідна на вміст заліза. На півдні — в Провансі й Лангедоці — видобуваються боксити, в Ельзасі і Лотарингії — калійні й кам'яні солі. Країна багата природними будівельними матеріалами.

Населення. У Франції проживає 60,1 мли осіб (2003 p.), більше 90 % — французи, утому числі до 3,5 млн. іноземців (алжирці, португальці, італійці, іспанці та ін.). Національні меншини населяють окраїни держави. Це бретонці, баски, фламандці, корсиканці, ельзасці. Природний приріст населення низький. Державна політика заохочування народжуваності населення дещо поліпшила показники приросту. 3/4 населення країни живе в містах. Для сільської місцевості типовими є хутори й невеликі села. Найбільшими містами, крім Парижа, є Ліон із передмістями (більше 1263 тис. жителів), Марсель (1231 тис), Лілль (1,2 млн.), Тулуза, Ніцца (у кожному більше 300 тис). Переважна більшість віруючих — католики, майже 2 млн.осіб — протестанти, близько 2 млн.— мусульмани (в основному вихідці з країн Північної та Центральної Африки, Середнього Сходу). Більшість населення становлять робітники і службовці, 15 % — дрібні буржуа, 5 % — підприємці. У промисловості зайнято близько 20 % економічно активного населення, в сільському господарстві — 10 %, у сфері послуг — понад 50 %.

При середній густоті 105 осіб на 1 км2, у горах (Піренеї, південна частина Альп і Центрального масиву) та інших малородючих місцевостях (Ланди, Солонь) густота не досягає і 20 осіб, а, з іншого боку, в районах Парижу, Півночі, Ліону з високою концентрацією промисловості і міст густота перевищує 300 осіб на 1 км2. Висока густота населення і в родючих сільських районах, особливо по долинах рік, а також на узбережжі Нормандії, Бретанії, Середземного моря, де сільське господарство поєднується з рибальством і зонами рекреації.

Головна форма міського розселення — агломерації, яких нараховується 50 з числом жителів більше 100 тис. осіб. У столичній агломерації проживає 16 % населення країни. Уряд проводить політику стримування росту Парижу (тут обмежується будівництво нових заводів та інших об'єктів) і стимулювання розвитку відсталих економічних районів і центрів.