Розділ «46. ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КРАЇН СВІТУ»

Господарство. Франція — високорозвинуга індустріально-аграрна країна, що посідає 4-те місце у світі за обсягом ВВП (після США, Японії та ФРН). Вона має широку мережу зовнішньоекономічних зв'язків, інвестує значні капітали в економіку інших країн.

Промисловість. За рівнем промислового розвитку Франції належить 5-те місце (після США, Японії, ФРН і Великобританії). Промисловість створює основну частину ВВП (близько 25 %), забезпечує до 33 % робочих місць. 40 % інвестицій, 80 % експорту. Основні галузі індустрії: машинобудування (зайнято понад 570 тис. осіб; дає 2,6 % світового виробництва, майже 40 % продукції експортується), хімічна (276 тис. працівників, 4-те місце у світовому експорті), хімічна (250 тис. осіб, 4-тс місце в світовому експорті), авіакосмічна (100 тис. осіб, 2-ге місце за експортом серед країн Заходу), автомобілебудування (3-тє місце у світі за випуском автомобілів — близько 3 млн. на рік, із яких майже 1,5 млн. експортуються), харчова (400 тис. працівників, за обсягом експорту поступається лише США), радіоелектронна, інформатика, суднобудування, електротехнічна, металургійна (одна з провідних країн світу за рівнем розвитку кольорової металургії; 3-тє місце в Західній Європі за виробництвом сталі); атомна енергетика (АЕС виробляють близько 75 % електроенергії); гірничодобувна. Уран імпортується з Африки (Нігерія, Південно-Африканська Республіка тощо), частково видобувається в Центральному масиві (Лодев, Ла-Круазьєр).

Потужні нафтопереробні й нафтохімічні комбінати знаходяться в портах. У Великому Парижі сконцентровано підприємства парфумерії, фармацевтики, тонкої хімії. Авіаційне машинобудування зосереджено в Парижі, Тулузі, Бордо, Бурже, Мариньяні. Найбільші судноверфі — в Нанті, Дюнкерку. Військові кораблі споруджують у Бресті, Тулоні, Шербурі. Розвинене й виробництво побутової техніки. Провідна галузь легкої промисловості — текстильна певною мірою втратила своє значення, але в Європі за виробництвом тканин Франція поступається тільки Італії та Німеччині. Вовняні тканини виробляють на півночі – Лілль, Армантьєр, Кабре; там же випускають бавовняні та лляні тканини. Ліон, відомий центр шовкопрядіння в минулому, нині виробляє синтетичні тканини. Трикотажну промисловість зосереджено в Парижі, Труа, Рубе. Промисловість розмішена нерівномірно: на 17 % території країни (Париж із приміською зоною, Ліонський та Північний райони) — майже половину промислових об'єктів. Північ і схід країни більш індустріалізовані, ніж захід, центр і південь.

Сільське господарство. За обсягом сільськогосподарської продукції Франція посідає 3-тє місце серед країн Заходу (після США і Канади) 1-ше в Західній Європі, повністю забезпечуючи себе основними видами сільськогосподарської продукції. Вона є найбільшим на континенті виробником зерна (понад 50 млн.т на рік за врожайності 60 ц/га), масла, яловичини, сиру, а також значним експортером продукції харчування. Провідна галузь сільського господарства — тваринництво дає більш як 50 % всієї продукції. Основна продукція рослинництва — зерно, овочі, цукрові буряки, картопля, в окремих районах—хміль, льон, тютюн, ріпак; біля Ніцци — плантації квітів для парфумерної промисловості. Значну роль відіграє рибальство. Рибу виловлюють у північних районах Атлантики та в Північному морі. Головні рибні порти — Булонь, Лор'ян, Ла-Рошель. Харчова промисловість представлена молочною, м'ясною, консервною, виноробною галузями.

Туризм. Франція — країна розвинутої туристичної індустрії: з дорогими курортами та шикарними готелями на Лазурному березі (Ніцца, Канн, Сен-Тролез), куди активно проникає іноземний капітал, часто сусідять скромні туристичні зони. Крім Середземномор'я, туризм широко розвинений на південному заході Атлантичного побережжя, на березі Північного моря. Цілорічно притягують туристів Французькі Альпи. За кількістю туристів Франція посідає перше місце у світі (56 млн. на рік).

Транспорт. У Франції — найдовша серед європейських країн мережа залізниць (близько 40 тис. км, із них 35 % — електрифіковані). Протяжність шосейних шляхів із твердим покриттям — майже 400 тис. км (у тому числі автострад—більш як7тис. км). Автопарк налічує до 30 млн.машин, із них 25 млн.— легкові автомобілі. Загальний тоннаж морського торгового флоту — 4,3 млн.бр.-рег. т. Понад 90 % вантажообігу морських портів випадає на Марсель, Гавр, Дюнкерк, Нант, Бордо, Руан. Довжина повітряних ліній французьких авіакомпаній — близько 650 тис. км. Авіаційні перевезення здійснюються в основному трьома найбільшими авіакомпаніями: "Ер-Франс", "ЮТА", "Ер-Інтер".

У внутрішніх перевезеннях переважає автомобільний транспорт. Він перевозить40 % вантажів і 50 % пасажирів країни. Довжина трубопроводів становить 5,5 тис. км. Суходільна транспортна мережа має радіальну будову з центром у Парижі. Річкові шляхи разом з каналами забезпечують 6 % вантажоперевезень.

Зовнішньоторговельні перевезення здійснює переважно морський транспорт. Понад 2/3 імпорту становить нафта. Повітряний транспорт використовується здебільшого для зовнішніх пасажирських перевезень.

Зовнішньоекономічні зв'язки. Головну роль у зовнішньоекономічній діяльності відіграє зовнішня торгівля. За обсягом зовнішньої торгівлі та експорту Франція посідає 4-те місце серед економічно розвинутих країн (після США, ФРН, Японії). Частка експорту у ВВП перевищує 25 %. Переважає торгівля з розвинутими країнами, головно Європейського Союзу (майже 60 % усього обороту), Японією і США. Франція імпортує нафту, машини, продовольство (каву, какао, чай, субтропічні продукти), хімічну продукцію; експортує машини та обладнання, напівфабрикати і продовольство. За вартістю експорту сільськогосподарської продукції (вина, зерно, молочні продукти, цукор) Франція поступається тільки США. На світовий ринок країна постачає автомобілі, літаки, судна та обладнання для АЕС, сталь, алюміній, зброю, продукцію електротехніки, хімікати, тканини, одяг. Франція вкладає капітали в економіку багатьох країн, насамперед європейських та північноамериканських, а також країн Латинської Америки, Близького Сходу.

Соціальний розвиток і соціальна інфраструктура. Близько 30% ВВП Франції витрачається на соціальні потреби. Із 23,5 млн. самодіяльного населення 13,5 млн. осіб — наймані працівники. У Франції — близько 2 млн. іноземних робітників (португальці, алжирці, італійці, марокканці, іспанці та ін.). Іноземні робітники становлять 17,5 % усіх робітників і 25 % чорноробів Франції. Безробіття 1997 р. сягало 12 % самодіяльного населення.

У Франції встановлено мінімальну заробітну платню — 6663,6 франків на місяць (1997 р.); її отримує до 800 тис. осіб. Робочий тиждень триває 39 год.

У Франції налічується майже 400 вищих навчальних закладів. У Великому Парижі — 13 університетів, зокрема знаменита Сорбонна. Великі університети є в Марселі, Греноблі, Страсбурзі, Тулузі, Ліллі, Ніцці. На освіту витрачається 7 % ВВП.

Найбільші щоденні газети, що видаються в Парижі: "Монд" — вечірня газета (близько 400 тис примірників), "Фігаро" — ранкова газета (до 400 тис), "Франссуар" — вечірня газета (майже 200 тис.) та ін. Найважливіші журнали: "Експрес" — тижневик (400 тис), "Пуен" – суспільно-політичний часопис (300тис), "Парі-матч" — ілюстрований тижневик (580 тис.) та ін.

Телевізія представлена каналами державних телекомпаній "Франс-2" і "Франс-3". Найбільша приватна телекомпанія — ТФ-І.

Найзначніші радіостанції—державна компанія "Радіо-Франс"; комерційні компанії із змішаним капіталом ("Радіо-теле-Люксембург" (РТЛ), "Європа-J"). У країні також налічується до 1,5 тис. місцевих радіостанцій.

Провідне агентство новин — Франс Прес входить до числа світових інформаційних агентств.

Географічне положення та основні відомості про країну. Італія знаходиться в центральній частині Середземномор'я. її терени — Апеннінський півострів, великі острови Сардинія і Сицилія, деякі дрібні острови Середземного моря. На заході береги Італії омивають Л і гурійське й Тірренське моря, на півдні — Іонічне, на сході — Адріатичне. Лише близько 20 % її кордонів пролягає суходолом, переважно в гірських районах Альп. Тут вона межує з Францією, Швейцарією, Австрією та Словенією. Географічне положення країни сприяє її економічним зв'язкам не лише з країнами Європи, а й Африки, басейну Індійського океану, через Суецький канал.

Територія — 301,2 тис. км2. Столиця — Рим (2,8 млн.жителів). В адміністративно-територіальному аспекті поділяється на 20 областей. У межах Італії знаходяться дві держави — Ватикан і Сан-Марино, оточені зусібіч її територією. Релігія — католицизм. Грошова одиниця — євро.

Італія — парламентська республіка. Глава держави — президент, обирається строком на 7 років. Законодавча влада належить парламентові, котрий обирається на 5 років загальним і прямим голосуванням. Парламент складається з двох палат: сенату республіки (322 сенатори) і палати депутатів (630депутаті в). Виконавча влада належить урядові — Раді міністрів — на чолі з головою.

Політичні партії: Італійська народна партія, Демократична партія лівих сил, Національний альянс, Ліга Півночі — Федеративна Італія та ін.