TextBook Для важкого машинобудування характерні підприємства повного виробничого циклу з випуском продукції невеликими серіями і навіть індивідуального призначення. Залежно від тих чи інших причин, вони орієнтовані не тільки на металургійні бази, а й на райони споживання.
Локомотивобудування тяжіє до джерел сировини. Близькість до металургійних баз впливає й на розміщення вагонобудування, але для
його розвитку важливу роль відіграє також наявність джерел деревної сировини чи можливість її імпорту.
Суднобудування поділяється на морське й річкове, тяжіє до морів і внутрішніх шляхів. Серед галузей машинобудування воно характеризується найтривалішим циклом виробництва. Інші особливості: будівельно-монтажний характер технологічних операцій, різноманітність типів суден і наявність суміжників із їх виробництва.
Авіаційна промисловість орієнтується на райони високої технічної культури, які володіють необхідним науково-виробничим потенціалом і кваліфікованими кадрами.
Сільськогосподарське машинобудування тяжіє до районів споживання готової продукції, спеціалізація підприємств відповідає
профілю сільського господарства. Так, у районах вирощування цукрових буряків виробляють бурякозбиральні комбайни, льону-довгунця — льонозбиральні тощо.
Орієнтація на потреби готової продукції характерна і для галузей, які забезпечують промисловість технологічним устаткуванням.
Верстатобудуванню притаманне розміщення підприємств у районах із розвинутим машинобудуванням. Важливу роль в організації виробництва верстатів мають науково-дослідні та дослідно-конструкторські центри.
Тракторобудування орієнтується на райони споживання й сировинні бази (залежно від металомісткості виробництва).
Галузі з виробництва точних машин, механізмів, приладів та інструменту орієнтуються на райони високої технічної культури.
55. ХІМІЧНИЙ КОМПЛЕКС
Хімічний комплекс охоплює хімічну й нафтохімічну, а також мікробіологічну промисловість.
Хімічна промисловість перетворює в цінні промислові продукти практично необмежену сировину (хімічні ресурси; мінеральну сировину — вапняки, гіпси; паливо — нафту, газ і вугілля; деревину; воду; повітря; сільськогосподарську сировину). З розвитком науково-технічного прогресу використовуються нові види сировини (наприклад, одержання аміаку на базі газу). Хімічна промисловість допомагає замінювати дорогу й дефіцитну сировину дешевою та поширеною (харчові продукти—деревною сировиною), комплексно використовувати сировину, утилізувати виробничі відходи тієї самої сировини.
Використання різноманітної сировини територіально майже не обмежує хімічну промисловість. Вона характеризується значно більшою свободою розміщення підприємств, ніж інші галузі, маючи можливості маневрувати у виборі найекономічнішого виду сировини для певного виробництва.
Споживачі продукції хімічної промисловості — машинобудування (пластмаси), текстильна промисловість (волокна, фарби), сільське господарство (мінеральні добрива,
отрутохімікати), транспорт (моторне паливо, мастила, синтетичне паливо), будівництво (клейка плівка, пластик).
Постачаючи господарству сировину й матеріали, переробляючи відходи інших виробництв, хімічна промисловість потребує енергії, устаткування, транспорту. Вона безпосередньо пов'язана з усіма галузями і впливає на їх розвиток і розміщення.
Нафтохімічна промисловість об'єднує підприємства, які на основі хімічної переробки сировини нафтового й газового походження виготовляють різні види нафтохімічних продуктів (синтетичний каучук, сажу, гумоазбестові вироби тощо).
Мікробіологічна промисловість виробляє кормові дріжджі, амінокислоти й ферментні препарати, кормові антибіотики, бактеріальні добрива та мікробіологічні засоби захисту рослин і тварин.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Географія» автора Я.Б.Олійник на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ГЕОГРАФІЯ МІЖГАЛУЗЕВИХ КОМПЛЕКСІВ“ на сторінці 5. Приємного читання.