Розділ «ГЕОГРАФІЯ МІЖГАЛУЗЕВИХ КОМПЛЕКСІВ»

Ви є тут

Географія

До паливомістких відносять виробництво нікелю (50—55 т умовного палива на 1 т готової продукції), глинозему з нефелінової сировини, чорнової міді та ін. Роль кольорової металургії в сучасній економіці посилюється з розвитком електроніки, ядерної техніки, приладобудівної промисловості, створенням нових конструкційних матеріалів. Відбуваються істотні зміни в структурі самої галузі: різко зростає випуск легких і рідкісних металів, напівпровідників, особливо чистих; спеціальних матеріалів і прецизійних сплавів. Виробництво більшості видів кольорових металів багатостадійне, шо сприяє територіальному розриву стадій (добування, збагачення, виплавка чорнового матеріалу, рафінування).


54. МАШИНОБУДІВНИЙ КОМПЛЕКС


Машинобудівний комплекс охоплює машинобудування та металообробку. Він характеризується розвитком міжгалузевих і внутрігалузевих зв'язків. Його зв'язки з іншими комплексами є важливою передумовою функціонування господарства. Він виробляє машини, устаткування, апарати, прилади, товари народного споживання, продукцію оборонного і космічного призначення. Створюючи сучасні знаряддя праці, машинобудівний комплекс впливає на науково-технічний прогрес і розв'язання різних соціально-економічних завдань, підвищення ефективності виробництва.

Машинобудування характеризується складністю структури. Залежно від цільового призначення воно поділяється на енергетичне, транспортне, сільськогосподарське, будівельно-дорожнє, придало- й верстатобудування та ін. Кожне з них, своєю чергою, підрозділяється на декілька галузей. Особливе місце належить верстатобудуванню, а також виробництву ковальсько-пресових машин та інструментів, які забезпечують розвиток самого машинобудування.

За стадіями технологічного процесу виокремлюють заготівлю, механічну обробку та збирання. Заготівля значною мірою впливає на металомісткість вироблюваної продукції.

За особливостями розміщення виробництва і ступенем розчленування технологічного процесу галузі машинобудування поділяють на: важке машинобудування; загальне машинобудування; середнє машинобудування; виробництво точних машин і механізмів, приладів та інструментів; виробництво металевих виробів і заготовок; ремонт машин та устаткування.

Важке машинобудування криє в собі виробництво металургійного, гірничого й підіймально-транспортного устаткування, енергетичних блоків, а також інших металоємних і великогабаритних виробів.

У загальному машинобудуванні переважає збирання металевих конструкцій, а також виготовлення різних заготовок (транспортне машинобудування без автомобілебудування; виробництво технологічного устаткування для промисловості, окрім легкої й харчової, та будівництва; сільськогосподарське машинобудування).

Середнє машинобудування характеризується широким розвитком кооперування і виробляє автомобілі, трактори, верстати, сільськогосподарські машини, устаткування середніх розмірів для промисловості.

У галузях із виробництва точних машин, приладів та інструментів технологічний процес представлений точною механічною обробкою і збиранням (електротехнічна, приладобудування та ін.).

Металообробна промисловість виготовляє металеві вироби й конструкції, ремонтує машини, різне устаткування. Основна її продукція: сталеві й чавунні вироби, будівельні металовироби, металева тара й фурнітура, конструкції для мостів і ліній електропередачі.

Важливу роль у розвитку машинобудування відіграють спеціалізація й кооперування. Розвиток спеціалізації проявляється не тільки у відокремленні окремих галузей, а й у чіткому поділі праці між підприємствами в межах окремої галузі. Наприклад, вагонобудування представлене заводами, які випускають важкі вантажні вагони, м'які пасажирські вагони, вагони для метрополітену.

Кожна стадія технологічного процесу — заготівля, механічна обробка і збирання — певним чином локалізується у просторі. Заготівельні виробництва тяжіють до сировинних баз, збирання пов'язане з районами споживання.

Внаслідок територіального поділу праці в машинобудуванні розвиваються такі види спеціалізації:

1) предметна, скажімо, енергетичне, транспортне, сільськогосподарське машинобудування;

2) полетальна — виробництво запасних частин, підшипників, металевих конструкцій;

3) технологічна — виробництво лиття, ковальсько-пресових виробів.

Галузі предметної спеціалізації характеризуються широкими зв'язками з реалізації продукції. Для галузей технологічної та полетальної спеціалізації характерне обслуговування потреб одного чи декількох економічних районів.

Кооперування в машинобудуванні інтегрує розміщення взаємодіючих підприємств. На цій основі виникають локальні машинобудівні комплекси, де різні заводи взаємопов'язані у виробничому відношенні, спільно беруть участь у випуску готової продукції. До таких комплексів належить автомобілебудування, воно може об'єднувати автомобільні та автобусні заводи, навколо яких групуються підприємства, що виробляють у порядку кооперування мотори, електроустаткування, прилади, пластмаси, агрегати, деталі тощо.

Розміщення підприємств машинобудування перебуває у прямій залежності від техніко-економічної специфіки виробництва, передовсім таких його особливостей, як конструкційна складність продукції та широкий розвиток спеціалізації та кооперування.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Географія» автора Я.Б.Олійник на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ГЕОГРАФІЯ МІЖГАЛУЗЕВИХ КОМПЛЕКСІВ“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ГЕОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД ЗЕМНОЇ КУЛІ

  • 2. ГЕОГРАФІЧНА КАРТА

  • 3. ФОРМА І РУХ ЗЕМЛІ

  • 4. ЛІТОСФЕРА І РЕЛЬЄФ

  • 4.5. Внутрішні сили, що зумовлюють зміни земної кори

  • 4.6. Утворення материків та океанів

  • 4.7. Форми земної поверхні: рівнини, низовини, плоскогір'я, гори і нагір'я

  • 4.8. Гори складчасті, брилові, складчасто-брилові

  • 4.9. Поняття про річкову долину

  • 4.10. Значення рельєфу в господарській діяльності людини

  • 4.11. Мінерали і гірські породи, що складають земну кору

  • 4.12. Надра та їх охорона

  • 5. АТМОСФЕРА

  • 6. ГІДРОСФЕРА

  • 6.6. Температура і солоність води

  • 6.7. Рух води у Світовому океані. Морські течії

  • 6.8. Господарське значення морів

  • 6.9. Розчленованість берегової лінії

  • 6.10. Підземні води. Джерела

  • 6.11. Використання підземних вод і джерел

  • 6.12. Річка та її частини. Живлення річок

  • 6.13. Басейни і вододіли

  • 6.14. Канали та водосховища

  • 6.15. Використання річок у господарській діяльності людини

  • 6.16. Озера, типи озерних улоговин та їх господарське використання

  • 6.17. Болота та їх використання

  • 6.18. Льодовики

  • 7. БІОСФЕРА

  • 8. ГЕОГРАФІЧНА ОБОЛОНКА

  • 9. ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ ОГЛЯД ЧАСТИН СВІТУ ТА МАТЕРИКІВ

  • 9.5. Австралія

  • 9.6. Антарктида

  • ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ

  • 10.3. Джерела географічної інформації

  • 11. РЕЛЬЄФ, ГЕОЛОГІЧНА БУДОВА І КОРИСНІ КОПАЛИНИ

  • 12. КЛІМАТ І КЛІМАТИЧНІ РЕСУРСИ

  • 13. ВНУТРІШНІ ВОДИ

  • 14. ҐРУНТОВИЙ ПОКРИВ, ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ

  • 15. РОСЛИННІСТЬ І ТВАРИННИЙ СВІТ

  • 16. ПРИРОДНІ КОМПЛЕКСИ І ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ

  • 16.2. Зміни ландшафтів України за історичний час

  • 16.3. Класифікація ландшафтів

  • 16.4. Фізико-географічне районування України, його наукове і практичне значення

  • 16.5. Природно-господарська характеристика природних зон України

  • 16.6. Природні комплекси морів, що омивають Україну. Проблеми використання і охорони їхніх вод

  • ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ УКРАЇНИ

  • 18. НАСЕЛЕННЯ І ТРУДОВІ РЕСУРСИ

  • 19. ФОРМУВАННЯ ГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ ТА ЙОГО СТРУКТУРА

  • 20. ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • 21. ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНИЙ КОМПЛЕКС

  • 22. МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМПЛЕКС

  • 23. МАШИНОБУДІВНИЙ КОМПЛЕКС

  • 24. ХІМІЧНИЙ КОМПЛЕКС

  • 25. ЛІСОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС

  • 26. БУДІВЕЛЬНИЙ КОМПЛЕКС

  • 27. СОЦІАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС

  • 28. АГРОПРОМИСЛОВИЙ КОМПЛЕКС (АПК)

  • 29. ТРАНСПОРТНИЙ КОМПЛЕКС І МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ'ЯЗКИ

  • 30. УКРАЇНА І СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО

  • 31. ЕКОНОМІЧНІ РАЙОНИ

  • 32. РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ УМОВ І ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ ТА ЇХ ОХОРОНА

  • 33. ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА ТА ЇХ ПРОЯВ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

  • 34. ГЕОГРАФІЯ СВОЄЇ ОБЛАСТІ (НА ПРИКЛАДІ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ)

  • ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ СВІТУ

  • 35.6.1. Європа

  • 35.6.2. Азія

  • 35.6.3. Африка

  • 35.6.4. Америка

  • 36. МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ НА ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ

  • 37. ГЕОГРАФІЯ СВІТОВИХ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ

  • 37.2.1. Мінеральні ресурси

  • 37.2.2. Земельні ресурси

  • 37.2.3. Лісові ресурси

  • 37.2.4. Водні ресурси

  • 37.2.5. Природні ресурси Світового океану

  • 38. ГЕОГРАФІЯ НАСЕЛЕННЯ СВІТУ

  • 39. СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО

  • 40. ГЕОГРАФІЯ ПРОМИСЛОВОСТІ СВІТУ

  • 41. ГЕОГРАФІЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

  • 42. ГЕОГРАФІЯ ТРАНСПОРТУ

  • 42.2.1. Залізничний транспорт

  • 42.2.2. Автомобільний транспорт

  • 42.2.3. Розвиток і розміщення морського транспорту

  • 43. ЗОВНІШНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ'ЯЗКИ

  • 44. МІЖНАРОДНИЙ ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОДІЛ ПРАЦІ

  • 45. ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЛЮДСТВА

  • 45.2.1. Демографічна проблема

  • 45.2.2. Екологічна проблема

  • 45.2.3. Енергетична проблема

  • 45.2.4. Продовольча проблема

  • 45.2.5. Проблема війни і миру

  • 45.2.6. Проблеми освоєння ресурсів океану та способи їх вирішення

  • 46. ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КРАЇН СВІТУ

  • ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ І СОЦІАЛЬНОЇ ГЕОГРАФІЇ

  • 48.8.1. Природні зони

  • 48.8.2. Моря

  • 49. НАСЕЛЕННЯ ТА ЙОГО ОСОБЛИВОСТІ

  • 50. ЕКОНОМІЧНЕ РАЙОНУВАННЯ

  • 51. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГОСПОДАРСТВА КРАЇНИ

  • ГЕОГРАФІЯ МІЖГАЛУЗЕВИХ КОМПЛЕКСІВ
  • ПРОГРАМА З ГЕОГРАФІЇ ДЛЯ ВСТУПНИКІВ ДО ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ УКРАЇНИ

  • СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  • ПРО АВТОРІВ

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи