Вхідними даними для розрахунку загальної трудомісткості в цьому випадку є базова трудомісткість розроблення виробу; група його складності; група новизни; рівень уніфікації; додаткові вимоги до нього.
Загальну трудомісткість розроблення нового виробу в людино-днях () визначають так:
(12.10)
де–базова трудомісткість, що залежить від виду розроблюваного
технічного виробу і приведена до першої групи;
• коефіцієнт, що характеризує групу складності; для першої, другої і третьої груп приймає значення 1,0; 1,5; 2,0 відповідно;
• коефіцієнт, що характеризує групу новизни; для першої, другої, третьої, четвертої і п'ятої груп новизни приймає значення 1,0; 1,2; 1,5; 1,8; 2,0 відповідно;
• коефіцієнт, що враховує рівень уніфікації виробу:
(12.11)
де– рівень уніфікації виробу;
- коефіцієнт, що враховує додаткові вимоги до техніки, яка розробляється; зазвичай встановлюється в межах 1,0-1,3.
Отримана трудомісткість є загальною трудомісткістю всіх робіт з розроблення нового виробу.
На підставі загальної трудомісткості робіт розраховують тривалість окремих етапів розроблення нового виробу в календарних днях () за виразом:
(12.12)
де- коефіцієнт, що враховує час на узгодження і затвердження, внесення змін у технічну документацію та інші роботи, не передбачені нормативами,
;
- коефіцієнт переведення робочих днів у календарні:
(12.13)
де- число календарних і робочих днів на рік відповідно;
- кількість виконавців, зайнятих на даному етапі.
Виконавців слід підбирати згідно зі змістом робіт, їхньою складністю та умовами виконання.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Планування і контроль на підприємстві» автора Погріщук Б.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Об'ємно-календарне планування розроблення та освоєння виробництва нового виробу“ на сторінці 2. Приємного читання.
