Знайдемо планову собівартість реалізованої продукції:
С = 500-85 + 3000-45+ 400-150= 42500 + 135000 + 60000 = 237500 грн.
Визначимо плановий валовий прибуток як різницю між виручкою від реалізації і собівартістю реалізованої продукції:
ВП = 283500 – 237500 = 46000 грн.
Розрахуємо прибуток від операційної діяльності:
Под = 46000 + 150460 – 115000 – 9000 – 15000 = 57460 грн.
Отже, плановий прибуток від операційної діяльності підприємства складе 57460 грн.
Планування прибутку містить також його розподіл. Передбачена планом величина прибутку спрямовується першочергово на податкове його вилучення та на погашення інших обов'язкових платежів. Розподіл чистого прибутку недержавних підприємств зараз не регламентується. Відповідно до статуту підприємства чистий прибуток направляють на розвиток виробництва, на виплату дивідендів, на створення резервних і страхових фондів, на вирішення соціальних проблем колективу тощо.
Головна умова, якої слід дотримуватися при розподілі планового прибутку, забезпечення оптимального співвідношення між реінвестованою і споживаною частинами чистого прибутку. Ці пропорції зумовлюються низкою зовнішніх і внутрішніх факторів, серед яких правові обмеження, ринкова норма прибутку на вкладений капітал, вартість позичених джерел формування капіталу, рівень рентабельності активів, рівень коефіцієнта фінансового левереджу, поточна платоспроможність підприємства, його дивідендна політика тощо.
Особливе місце у фінансовому плані посідають показники рентабельності, які характеризують ефективність діяльності підприємства загалом, дохідність різних її видів, окупність витрат і ресурсів. Вони повніше, ніж абсолютна сума прибутку (доходу), відображають кінцеві результати господарювання, оскільки є відносними показниками і їхня величина показує співвідношення ефекту з наявними або використаними ресурсами. Показники рентабельності (прибутковості) застосовуються і для оцінки ефективності діяльності, і як інструмент цінової та інвестиційної політики.
Рівень рентабельності вимірюється системою показників у вигляді відсотків або коефіцієнтів. Залежно від того, з чим зіставляється обраний показник прибутку (доходу), у вітчизняному фінансовому аналізі та плануванні виокремлюють три групи коефіцієнтів рентабельності: витратні, дохідні, ресурсні.
Види показників рентабельності, їхня характеристика і методика розрахунку докладно висвітлюється в літературі з фінансового аналізу, зокрема в працях [66, с.102-103; 142, с.372-375].
До поширених коефіцієнтів рентабельності належать такі: валова рентабельність продажу продукції (товарів, робіт, послуг) – відношення валового прибутку до чистого доходу; рентабельність продукції – відношення валового прибутку від реалізації продукції до собівартості реалізованої продукції; рентабельність операційної діяльності – відношення прибутку від операційної діяльності до операційних витрат; рентабельність активів – відношення чистого прибутку до середньорічної вартості активів; рентабельність власного капіталу – відношення прибутку до оподаткування до середньорічної вартості власного капіталу; рентабельність перманентного капіталу – відношення прибутку до оподаткування до середньорічної вартості власного капіталу та довгострокових зобов'язань; окупність капіталу – відношення середньорічної вартості капіталу до чистого доходу.
Кожне підприємство самостійно визначає перелік коефіцієнтів рентабельності, які містяться у фінансовому плані.
Визначення беззбиткового обсягу виробництва і реалізації продукції
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Планування і контроль на підприємстві» автора Погріщук Б.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Планування прибутку, сукупного доходу і рентабельності“ на сторінці 6. Приємного читання.
