О.О. Орлов [103, с.65-69] вказує на недосконалість факторного метолу планування продуктивності праці. Вадами цього методу, на думку згаданого науковця, є:
• розрахунки підвищення продуктивності праці за факторами за різними методиками дають досить суперечливі результати;
• у розрахунку факторів не береться до уваги їхня взаємозалежність, спостерігається повторний розрахунок;
• у розрахунках не враховується "перехідна економія" ("перехідне подорожчання");
• в умовах самостійності підприємств відпала необхідність встановлення їм завдань щодо зростання продуктивності праці.
О.О. Орлов пропонує використовувати метод розрахунку продуктивності праці за "нормативною базою на початок планового періоду". Сутність методу полягає в тому, що на підставі норм витрат праці на планову номенклатуру н асортимент визначається трудомісткість виробничої програми і кількість робітників на нормованих роботах станом на початок планового періоду. Далі з урахуванням кількості інших категорій працівників відповідно до зростання обсягу виробництва (але без урахування економії в плановому році) визначається кількість працівників станом на початок планового року.
Найважливіший і принципово відмінний момент цього методу полягає в тому, що в трудомісткості програми за нормативами на початок планового періоду вже враховані всі фактори, що відображають зміни умов у плановому році в зіставленні з базовим.
На думку О.О. Орлова, при плануванні продуктивності праці слід враховувати лише ті фактори, зміни яких відбивають реальні зусилля підприємства щодо зниження витрат праці у плановому періоді, зокрема, економія кількості робітників від зниження трудомісткості за рахунок підвищення технічного рівня, зростання середніх норм виробітку, поліпшення використання фонду робочого часу робітника та економія кількості інших категорій працівників.
Безумовно, цей науковець має рацію щодо вад методики планування продуктивності праці за факторами. Але і його пропозиції викликають сумніви. Зокрема, підвищення організаційно-технічного рівня виробництва зумовлює і зниження трудомісткості, і зростання середніх норм виробітку, на які позитивно впливає краще використання робочого часу. Тобто, згадані фактори тісно взаємопов'язані, і визначення економії окремо за кожним фактором, як пропонує автор, також не позбавляє повторного рахунку. Крім того, складно практично реалізувати методику розрахунку продуктивності праці за "нормативною базою на початок планового періоду", оскільки далеко не кожне українське підприємство має обґрунтовані норми витрат праці на початок планового періоду. Зрештою, номенклатурі й асортименту продукції властива динамічність, а підприємства все частіше тепер працюють за замовленнями.
Слушна думка автора роботи [52, с.245] щодо застосування ступінчастого методу розрахунків підвищення продуктивності праці за методом економії персоналу. Його сутність полягає в тому, що при обчисленні можливого зростання продуктивності праці у плановому періоді внаслідок конкретного заходу до уваги беруть не первісну кількість персоналу, а скорочену в результаті впровадження попередніх заходів.
Підсумовуючи вищевикладене, приходимо до висновку, що самостійні підприємства в сучасних умовах мають обов'язково планувати показники зростання продуктивності праці для оцінки ефективності господарювання, визначення необхідної кількості персоналу та для контролю за обгрунтованими витратами заробітної плати і матеріального заохочення працівників. Оскільки планові показники діяльності підприємству ніхто не регламентує, воно самостійно може обирати ту методику планування продуктивності праці, яка буде найбільш прийнятною для специфіки та умов його функціонування. Проте, незважаючи на певні вади, найпоширенішим методом планування продуктивності праці на підприємстві є планування за факторами її зростання.
Наукова організація праці та її впровадження на підприємстві
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Планування і контроль на підприємстві» автора Погріщук Б.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Планування продуктивності праці“ на сторінці 7. Приємного читання.
