У країнах з розвинутою економікою серед систем моніторингу за станом запасів матеріальних ресурсів найбільш широке розповсюдження отримала система ABC. її сутність широко висвітлена в спеціальній і навчальній літературі та полягає в тому, що вся сукупність матеріальних ресурсів поділяється на три групи (категорії, класи) залежно від вартості, частини в поточних матеріальних витратах, обсягу й частоти витрачання, негативних наслідків їхньої нестачі для виробничого процесу та фінансових результатів. Такий підхід дозволяє обгрунтовані ше визначати планову потребу в матеріальних ресурсах, величину їхнього запасу.
До групи А належить обмежена кількість найбільш цінних видів матеріальних ресурсів, які займають найбільшу частину в поточних операційних матеріальних витратах.
Група В містить менш важливі для підприємства види сировини, матеріалів, на які припадає істотна частина загальної величини поточних операційних витрат на матеріальні ресурси.
Групу С представляє найбільша номенклатура недорогих матеріальних ресурсів, які споживаються підприємством у великій кількості, проте, їх частина в загальних поточних операційних витратах на матеріали є мінімальною.
Система ABC є застосуванням відомого принципу В. Парето (Закон 80-20) до планування запасів матеріальних ресурсів. Ідея цього принципу щодо запасів полягає в тому, що матеріали групи А займають біля 15% найменувань у загальній їхній номенклатурі, але складають 70-80% у загальній вартості запасів (рис. 6.5). До групи В може входити до 30% загальної кількості найменувань матеріалів, на які припадає 15-20% загальної вартості запасів. Групу С складають усі інші види матеріалів, що перебувають у запасах. Ці матеріали займають 55% найменувань, однак їхня вартість – лише 5% річного обсягу витрат на запаси.
Принцип розподілу матеріальних ресурсів на три групи доцільно використовувати при обчисленні обсягу їхньої купівлі та запасу. Зокрема, матеріальні ресурси групи А вимагають пильної уваги менеджерів щодо постійного контролю їхніх запасів і споживання. Для цих матеріалів необхідно обов'язково визначити оптимальну величину партії купівлі, а за можливості застосовувати розроблену японськими фірмами систему "саме вчасно" ("just- in-time"), яка набуває все більшого поширення в різних країнах світу, або встановлювати нетривалий (тиждень чи декада) інтервал надходження на склад підприємства. Купувати ресурси цієї групи потрібно в найбільш надійних постачальників, розміщувати на складах в найнадійніших місцях і проводити ретельний своєчасний облік.
Рис. 6.5. Графік методу ABC аналізу і планування запасів матеріальних ресурсів
Для ресурсів групи В бажано обчислювати оптимальну величину партії купівлі, а за її відсутності обгрунтовано встановлювати середній інтервал надходження (30-45 днів). Стан запасів цієї групи достатньо перевіряти щомісяця чи один раз на два місяці.
Для матеріальних ресурсів групи С економічно недоцільно розраховувати оптимальну величну партії купівлі. Запаси необхідно поповнювати за системою "точка замовлення". Середній інтервал надходження – один раз на два чи три місяці. Стан запасів зазвичай перевіряється один раз на три чи шість місяців.
З метою оптимізації запасів матеріальних ресурсів систему ABC доцільно поєднувати з методом XYZ, який характеризує рівномірність запуску окремих видів сировинно-матеріальних ресурсів у виробництво.
Річ у тому, що провідні види сировини і матеріалів є основою готових виробів. Попит підприємства на ці матеріальні ресурси безпосередньо пов'язаний із виготовленням продукції. Його називають залежним. Значна частина матеріальних ресурсів, споживаних підприємством, не входить безпосередньо до складу виробів, але приєднується до основної сировини і матеріалів у процесі виробництва, щоб здійснити в них якісні зміни. Попит підприємства на ці матеріали досить тісно пов'язаний з випуском виробів і суттєво залежить від обсягу виробничої програми.
Велика кількість найменувань матеріальних ресурсів призначена для інших виробничо-господарських потреб підприємства, і попит на них не залежить від обсягу виробництва.
Матеріальні ресурси групи X споживаються постійно з неістотними коливаннями у величині їхнього витрачання. Потребу в них можна прогнозувати і планувати з високою точністю.
Для матеріальних ресурсів групи Y можна завчасно визначити обсяги споживання та планувати потребу в них із середньою ймовірністю.
Витрачання матеріальних ресурсів групи Z суттєво коливається під впливом факторів сезонності споживання та інших. Прогнозувати і планувати потребу в таких ресурсах вкрай складно.
План випуску виробів складають завчасно, тому залежний і тісно пов'язаний з планом виробництва попит на матеріальні ресурси можна прогнозувати з високою ймовірністю. Отже, обсяг, величина і час придбання матеріальних ресурсів групи X і Y можна визначати заздалегідь на підставі виробничого споживання, мінімізуючи або оптимізуючи витрати на організацію Їхньої купівлі та зберігання запасів.
За результатами спільного проведення аналізу і планування за методами ABC і XYZ можна побудувати матрицю, яка складається з дев'яти різних груп (класів) матеріальних ресурсів (рис. 6.6). Ця матриця наочно відображає потребу підприємства в матеріальних ресурсах кожної групи та рівень точності її прогнозування і планування.
Рис. 6.6. Групи матеріальних ресурсів залежно від потреби і точності її прогнозування
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Планування і контроль на підприємстві» автора Погріщук Б.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Планування запасів матеріально-технічних ресурсів“ на сторінці 6. Приємного читання.
