До сегменту "важкі діти", "знак запитання" чи "дикі кішки" зазвичай потрапляють нові вироби, яким притаманні високі темпи зростання і мала частина ринку. Вони приносять підприємству незначний прибуток, інколи є збитковими, але мають привабливі перспективи. Для збільшення їхньої ринкової частини потрібні великі фінансові вкладення. "Важкі діти" вимагають ретельного дослідження перспектив ринкових позицій і ухвалення виважених стратегічних рішень щодо їхнього інвестування, яке може перетворити в майбутньому ці вироби на "зірки". За безперспективності позицій "важких дітей" на ринку необхідно припинити їх виробництво і продаж.
У сегменті "собаки" ("невдахи") перебувають вироби, для яких характерні низькі темпи зростання ринку і невелика його частина. Цей ринковий сегмент характеризується великими витратами і незначними можливостями росту та інвестування. Вироби, що належать до сегменту "собаки", майже не приносять підприємству прибутку, тому що перебувають у стадії занепаду, отже, є безперспективними. Ці вироби потрібно виводити з ринку. Основною стратегією для таких виробів є припинення їхнього виробництва чи ліквідація виду діяльності, і використання отриманих від неї коштів для розвитку інших видів. В окремих випадках "собаки" можуть стати "дійними коровами", проте, це вимагає значних інвестицій.
Оцінювання привабливості СЗГ дозволяє підприємству визначити стадію розвитку конкретного ринкового сегмента (стадію життєвого циклу виробу), динаміку попиту та обсяг продажу в різні періоди, рівень конкурентоспроможності, прибутковості тощо.
Відносна частина продукції підприємства на ринку вимірює його конкурентні позиції в певній СЗГ і визначається як відношення обсягу продажу підприємства в цьому секторі до обсягу продажу найбільшого конкурента. Відповідно, якщо підприємство продає цієї' продукції менше, ніж лідер, то вона відображається в правій частині матриці, якщо більше – в лівій частині навпроти значення частини ринку, що займає підприємство.
За методикою БКГ поділ темпів росту на високий та низький здійснюється довільно. У цьому один з недоліків цієї методики.
Приклад 3.2. До портфеля бізнесу (асортиментного портфеля) підприємства "Оріон" входять п'ять СЗГ – "Ореол", "Арсенал", "Олімп", "Кояр", "Слава". На підставі вхідних даних (табл. 3.3) необхідно виконати такі завдання:
• 1) побудувати матрицю БКГ;
• 2) охарактеризувати позиції СЗГ на ринку та підприємства "Оріон" загалом;
• 3) визначити маркетингові стратегії стосовно кожної СЗГ та підприємства "Оріон".
Таблиця 3.3
Вхідні дані (цифри умовні)
| Стратегічна зона господарювання | Обсяг продажу СЗГ. тис. грн | Реальна місткість ринку, тис. грн | Обсяг продажу найбільшими конкурентами, тис. грн | Темпи зростання ринку, % | |
| 1 | 2 | ||||
| 1. "Ореол" | 8 | зо | 10 | 5 | 7 |
| 2. "Арсенал" | 15 | 70 | 18 | 16 | 10 |
| 3. "Олімп" | 14 | 65 | 9 | 15 | 18 |
| 4. "Кояр" | 18 | 70 | 18 | 10 | 15 |
| 5. "Слава" | 21 | ПО | 10 | 27 | 5 |
Розв'язання
1. Як видно з табл. 3.3 найбільший обсяг продажу у першого конкурента. Частина ринку і-ї СЗГ () визначається відношенням обсягу її продажу (
) до реальної місткості ринку (
).
(3.26)
Обчислимо частину ринку кожноїСЗГ і підприємства "Оріон":
Обчислимо частини ринку кожної СЗГ найбільшого конкурента:
Ринкові позиції кожної СЗГ () визначаються у такий спосіб:
(3.27)
де- частина ринку і-ї СЗГ підприємства та і-ї СЗГ найбільшого конкурента відповідно.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Планування і контроль на підприємстві» автора Погріщук Б.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оцінка ринку збуту продукції“ на сторінці 2. Приємного читання.
