Допоміжні (непрямі) показники використовують для значно повнішої характеристики певного планового об'єкта (кількість робочого часу, витраченого на одиницю виконаних робіт).
При вивченні причинно-наслідкових зв'язків між економічними процесами і явищами, тобто у факторному аналізі і плануванні, розрізняють результативні і факторні показники. Показник, що виступає в якості об'єкта дослідження при вивченні причинно-наслідкових зв'язків і розглядається як результат впливу на нього одного чи кількох факторів (факторних показників), називається результативним. Факторними називають показники, які виступають в якості причин зміни величини результативного показника і визначають його поведінку.
Нормативні показники характеризують норми витрат окремих видів чи сукупності ресурсів і досягнутий організаційно-технічний рівень виробництва.
Планові показники відображають величину економічних явищ і процесів чи рівень їхнього розвитку відповідно до плану. Вони утримуються в планових документах.
Облікові показники, які поширені в плануванні, містяться. в облікових документах і формуються різними видами обліку.
Звітні показники вимірюють фактичні витрати ресурсів, рівень розвитку чи результати діяльності і містяться в статистичних, фінансових, податкових, звітних документах. Вони е підгрунтям для розрахунку планових показників.
Аналітичні показники визначаються в процесі аналізу діяльності підприємства чи його структурних підрозділів і використовуються для оцінки її результатів. На їхній підставі визначаються відповідні планові показники.
Натуральні показники обчислюють у фізичних одиницях виміру (в мірах площі, об'єму, потужності, ваги тощо), вартісні – у грошовому вираженні.
Показники живої праці вимірюються в нормо-годинах, людино-годинах і використовуються для визначення рівня продуктивності праці, чисельності основних і допоміжних робітників тощо.
Усі планові показники діяльності підприємства взаємопов'язані і взаємозумовлені, тобто знаходяться у складній залежності між собою. Від добору показників значною мірою залежить якість планової роботи та її результати, тобто реальність і обгрунтованість планів.
У комплексному плануванні діяльності підприємства, яке містить усі розділи плану, доцільно використовувати систему показників, поданих рис. 2.5.
Рис. 2.5. Система показників комплексного планування на підприємстві
У плануванні на підприємстві можуть використовуватися інтегральні показники. За їхньою допомогою дається оцінка двом, трьом і більшій кількості взаємозалежних показників, перш за все якісних. Інтегральний показник (ІП) визначається добуванням кореня (квадратного, кубічного і т. д.) з добутків цих показників за формулою:
(2.1)
де– абсолютні чи відносні значення показників, що плануються;
м – число планових показників.
У системі планових показників перевагу слід надавати тим, до характеризують ефективність використання економічного потенціалу (засобів праці, предметів праці і самої праці). Розглянемо кілька узагальнювальних показників, які доцільно, на нашу думку, використовувати в плануванні на підприємстві.
Результативним показником оцінювання зміни ефективності господарювання в плановому періоді є індекс (темп) ефективності господарювання (), який розраховується за формулою:
(2.2)
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Планування і контроль на підприємстві» автора Погріщук Б.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Система планових показників“ на сторінці 2. Приємного читання.
