У розділі "Характеристика підприємства (галузі)" аналізується стан галузі, до якої належить підприємство. За обсягом цей розділ охоплює зазвичай кілька сторінок. У цьому розділі рекомендується провести стислий історичний екскурс, надати аналіз поточного стану справ у галузі (сфері діяльності), в якій буде працювати підприємство або реалізовуватися бізнес-проект, та визначити тенденції її розвитку. Найкраще надати довідку про останні досягнення галузі, назвати потенційних конкурентів, указати їхні сильні і слабкі сторони і те, як вони можуть вплинути на діяльність створюваного підприємства або реалізацію бізнес-проекту. Для діючого підприємства доцільно також стисло охарактеризувати його досягнення на ринку, найсуттєвіші конкурентні переваги, які мають місце тепер або будуть створені в майбутньому після реалізації бізнес-проекту.
Провідним розділом бізнес-плану є "Ринок збуту І конкуренти", в якому міститься оцінювання ринків збуту. Досвід переконує, що більшість невдалих збиткових бізнес-проектів зумовлена недостатньо глибоким дослідженням ринку і переоцінюванням його місткості. Отже, цей розділ спрямований на всебічне глибоке вивчення та прогнозування ринку збуту, передбаченого проектом виробництва продукції. У ньому подається загальна характеристика ринку нової продукції підприємства, досліджуються основні її споживачі, а також проводиться сегментування ринку, тобто, де потрібно шукати основну масу потенційних покупців. Завершується розділ дослідженням діяльності конкурентів, що допомагає підприємству (підприємцю) з'ясувати власні переваги і недоліки. Отже, для складання цього стислого розділу бізнес-плану потрібно попередньо зібрати і ретельно опрацювати великий обсяг первинної інформації.
Нагадаємо, що типовий процес дослідження ринку охоплює чотири етапи:
• визначення необхідної вхідної інформації;
• пошук цієї інформації;
• аналіз вхідної інформації;
• використання корисної для бізнес-плану інформації.
Рівень обґрунтування і об'єктивність цього розділу бізнес-плану істотно залежить від повноти і достовірності вхідної інформації про дослідження ринку збуту, яку тепер зібрати в Україні проблематично. У цьому контексті розв'язанню проблеми може сприяти запровадження досвіду зарубіжних країн, зокрема, накопичення зведеної інформації про стан ринку в місцевих торговельних палатах, а також створення галузевих і торговельних асоціацій – добровільних об'єднань підприємств конкретної галузі виробництва чи торгівлі, які широко розповсюджені в усьому світі. Ці асоціації (за невеликої чисельності працівників) постійно проводять вкрай корисну роботу з узагальнення умов постачання, виробництва і збуту продукції, що виготовляється підприємствами членами асоціації. Усі члени асоціації надають інформацію добровільно і безкоштовно, а також регулярно отримують зведені дані, які утримують усю необхідну інформацію про стан ринку, його динаміку, структуру тощо. Очевидно, створення таких асоціацій було б корисним і для української економіки.
Результати аналізу вхідної інформації мають дати чітку відповідь на такі запитання: хто, чому, скільки, коли, за якою ціною купуватиме майбутню продукцію підприємства; на яких ринкових сегментах ця продукція може найкраще продаватися; які вимоги майбутніх покупців до якісно-споживчих характеристик виробів; хто буде провідними конкурентами підприємства; який обсяг можливою імпорту аналогічної продукції; під впливом яких чинників і як може змінюватися попит на цю продукцію?
Відповідь на відзначені вище запитання потрібна не лише підприємству, а й потенційному інвесторові, який зміг би оцінити повноту уяви авторів бізнес-плану щодо ринкової кон'юнктури і глибини його обгрунтування. Під час підготовки цього розділу плану формується вхідна інформація для складання плану маркетингу.
За умови реалізації великомасштабного бізнес-проекту, що передбачає освоєння виробництва складних технічних виробів, у складі бізнес-плану доцільно виокремити самостійний розділ "План маркетингу". У цьому розділі розробляється план виходу продукту на ринок, а також встановлюються основні параметри у сфері цінової політики і просування продукції, тобто вимоги до споживчих властивостей виробу, його ціна, цінова політика, канали збуту, конкуренція, стратегія просування на ринок тощо.
За необхідності більшість напрямків плану маркетингу можуть бути самостійними розділами бізнес-плану. План маркетингу має практичне значення не тільки для потенційних інвесторів чи кредиторів. Він є інструментом контролю для самого підприємства за всіма параметрами, пов'язаними зі збутом (обсяги продажу, ціни, канали збуту, показники рекламної кампанії*).
Розділ "Місце здійснення бізнесу (діяльності)" необхідний у складі бізнес-плану, спрямованого на виробництво продукції на новому підприємстві.
У цьому розділі докладно описується місце реалізації бізнес-проекту, надається характеристика земельної ділянки, підготовлених будівельних майданчиків, виробничих об'єктів та інженерних споруд, екологічних наслідків від діяльності підприємства, вказуються витрати на екологічні заходи щодо збереження навколишнього середовища.
План виробництва розробляється тими підприємствами, які будуть займатися виробничою діяльністю. Він є найважливішим розділом бізнес-плану і складається на підставі плану маркетингу. Основне призначення цього розділу – доведення потенційним партнерам реальності виробництва певного обсягу конкурентоспроможної продукції у визначений строк і можливості співпраці та доцільності витрат на підприємницьку діяльність.
У цьому розділі утримується інформація, на якому підприємстві (діючому чи заново створеному) виготовлятимуться продукція.
У процесі складання цього розділу бізнес-плану всі операції виробничого процесу поділяються на ті, що будуть виконуватися безпосередньо на підприємстві, і ті, які передаватимуся субпідрядникові. Для власного виробництва розробляють схеми виробничих потоків, а для тих, що виконуються субпідрядниками, на схемах вказують зв'язок з основним виробництвом.
Зміст виробничого плану має висвітлювати такі напрямки: надання характеристики виробничого процесу в цілому та основних технологічних операцій; визначення потреби у виробничих будівлях та організаційно- технічних вимогах до них; обчислення потреби у виробничому устаткуванні за видами із зазначенням його техніко-економічних характеристик і, перш за все, його потужності (продуктивності).
Потужність підприємства визначається максимально можливим обсягом виробництва продукції за одиницю часу в натуральних і вартісних вимірниках. Методи визначення виробничої потужності докладно подано в темі 7 цього підручника.
Складовою частиною плану виробництва є визначення постачальників матеріальних ресурсів. При виборі постачальника потрібно керуватися його надійністю та економічною доцільністю, проводячи відповідні розрахунки.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Планування і контроль на підприємстві» автора Погріщук Б.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Склад, зміст бізнес-плану та порядок його розроблення“ на сторінці 4. Приємного читання.
