Проте поза державного впливу процеси використання майна, що знаходиться в недержавній власності, не відбуватимуться. Зміняться лише характер і форми впливу. Ще зовсім недавно держава, що була власником більшості майна, здійснювала управлінську діяльність через систему своїх виконавчих органів, тобто виконувала функції суб'єкта управління, та в подальшому ці функції набудуть більш координуючого, регулятивного змісту і характеру. Необхідність у використанні так званих адміністративних методів управління відпаде.
Адміністративні методи базуються на сутності держуправління, яке передбачає владність одних і підпорядкованість інших. Таким чином, за допомогою відповідної системи органів та їх службових осіб держава здійснювала необхідні функції в економічній сфері.
Підгрунтям адміністративних методів були перш за все прийняття обов'язкових для нижчих ланок управління рішень, які мали прямий вплив на об'єкт управління за допомогою одностороннього визначення для нього завдань, а у деяких випадках – шляхів і засобів їхнього розв'язання. Свого часу таким інструментом великої ваги виступало, наприклад, державне планування. Це одночасно було як функцією так і методом держуправління.
Певна річ, держава використовувала й економічні методи, поєднуючи їх із адміністративними. В основу цих методів покладено такі економічні важелі та стимули, як ціна, кредит, прибуток (дохід), державне замовлення та ін. Зміст цих методів не передбачає прямого впливу на підпорядковані об'єкти управління, а створює для них за допомогою важелів і стимулів певну економічну ситуацію, яка б диктувала їм відповідну поведінку для досягнення позитивних економічних результатів, тобто економічно заохочувала.
У часи переважаючої недержавної форми власності держава здійснюватиме й відповідну політику в економічній сфері, реалізуючи в ній свої господарську, соціальну та інші функції. Проте в той же час за такої політики має домінувати не диктат, а регулювання, контроль, координація тощо, а також здебільшого методи економічного характеру, в основі яких розумна податкова система, що стимулювала б виробництво і підприємництво. Крім того, свого вдосконалення потребує й кредитна політика, яка проводиться державою.
У цілому, головним завданням у даній економічній ситуації, враховуючи структурну перебудову власності, є перетворити перші, хоч і не досить розвинуті, ринкові засади в активний інструмент, який би в усіх учасників суспільного виробництва викликав щире бажання ефективної діяльності.
На сьогодні водночас є багато висловлювань щодо повного ігнорування централізованого регулювання з боку держави, обмежені можливості якого базуються виключно на ринкових засадах. Але за подібних закидів забуваються такі речі, як історія економічного розвитку, масштабність і структурна складність народногосподарського комплексу, поділ праці та її кооперація, а також інші чинники, наявність яких потребує централізованого регулювання економічних процесів.
Тут треба згадати, що суспільне виробництво, розподіл та обмін мають значну кількість напрямів, які водночас є самостійними системами з їхніми внутрішніми взаємозв'язками і закономірностями функціонування. Зважаючи на ці чинники, їх не можна просто ігнорувати і будувати економіку виключно на ринкових механізмах. Не слід відмовлятися від важливої ролі держави в економічній сфері, недооцінювати роль державного регулювання та управління.
Значним інструментом державного регулювання економіки, як і державне управління взагалі, є право. За роки незалежності Україна зробила великі кроки щодо розвитку власної цілісної правової системи. Верховною Радою України прийняті закони, що регулюють відповідні відносини, пов'язані з банківською, зовнішньоекономічною та інвестиційною діяльністю, підприємництвом, оподаткуванням, власністю, захистом прав споживачів, здійсненням валютної політики, приватизацією тощо. Це так звані економічні закони.
Підсумовуючи зазначене, можна стверджувати, що передумовами розвитку навчальної дисципліни "Державне управління в економічній сфері" є:
• потреби в розвитку галузі, формування стратегії, головних напрямів, тематичних пріоритетів, а також урахування прикладного, технологічного спрямування, підвищення результативності наукової роботи шляхом забезпечення якості інтелектуального продукту щодо примноження нових знань та впливу на практику державного управління, яке забезпечується координацією наукової діяльності;
• науковий супровід діяльності Президента України і центральних органів влади, створення і реалізація державно-управлінських реформ шляхом надання послуг в експертно-аналітичній і проектній діяльності з модернізації державного управління і місцевого самоврядування, участі у всебічному вивченні, експертизі та обговоренні проектів нормативно-правових актів і розробки концепцій і програм державно- управлінських реформ;
• наукове забезпечення системи професійного навчання державно- управлінських кадрів, передусім згідно вимог навчального процесу через науково-методичне забезпечення освітньої діяльності в галузі державного управління, а також підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації держслужбовців і посадових осіб місцевого самоврядування; розвиток освітніх ресурсів, стандартів типових планів і навчальних програм.
Дисципліна "Державне управління в економічній сфері" – навчальний предмет, який поєднує теоретичний (фундаментальні дослідження) і практичний (прикладні дослідження) аспекти. Теорія державного управління в економічній сфері досліджує різноманітні види управлінської діяльності, в тому числі оптимізацію роботи державних службовців і концептуальні напрями модернізації апарату державного управління. Як одне ціле, в науково-дослідницькій технології – вивчає світовий адміністративно-управлінський досвід, а теорія і практика державотворення в економічній галузі сприяють підвищенню рівня ефективності виконавчої влади. Головною метою виступає здобуття і приведення у систему нових знань (фундаментальних і прикладних) про діяльність органів виконавчої влади, держслужбовців, пошуки напрямів підвищення ефективності державного управління, оптимізації управлінських функцій, удосконалення методів державного управління. Крім того, прикладні дослідження вивчають практичне застосування здобутих фундаментальних результатів для вирішення певних завдань державного управління в галузі економіки.
Навчальна дисципліна "Державне управління в економічній сфері" надає знання принципів, прийомів, функцій, методів і прийомів управління, організації державного апарату і державної служби, форм управлінської діяльності, державно-управлінських відносин.
Проблема організації ефективної системи державного управління в економічній сфері завжди мала актуальне та головне значення в процесах розвитку будь-якої країни, зокрема й України, яка в період демократизації суспільних процесів іде шляхом розбудови державності, оновлення в усіх сферах життя механізмів державного управління.
Розвиток демократії та громадянського суспільства має такі риси: політична система робить визначення щодо цілей і прагнень своїх громадян; органи державної влади надають їм юридичної сили та втілюють у життя; влада обмежується правом, право забезпечується владою; чітко регламентуються функції та компетентність органів державної влади; влада відкрита для людей, її рішення зрозумілі й підтримуються народом.
Окремого рядка вимагає думка про те, що тільки сильна і дієздатна влада є найголовнішою умовою для ефективності державного управління в економічній сфері. Із такою владою громадяни України матимуть економічний розвиток, соціальну справедливість, захист прав і свобод, високу культуру та національний дух. Для цього необхідна сучасна система державного управління в економічній сфері та високий професіоналізм державної служби, які потребують суттєвих змін.
Проблеми реформування державного управління в економічній сфері, впровадження конституційної, адміністративної реформ і реформи місцевого самоврядування зараз стали вкрай актуальними. Крім обговорення в інститутах державної влади ці питання також широко обговорюються громадськістю. Реформування системи стримувань і противаг між ланками влади повинно задовольнити інтереси держави і суспільства, консолідувати зусилля інститутів державної влади для досягнення спільних інтересів і спільної мети.
За таких умов засвоєння основних засад державного управління в економічній сфері є актуальною і важливою складовою освіти. Дисципліна "Державне управління в економічній сфері" вивчає механізм державного управління, що спирається на конституційно та законодавчо закріплені положення, які здійснюються з метою цілеспрямованого впливу на державні органи, установи та суспільство взагалі, для забезпечення реалізації цілей і завдань, а також виконання функцій державного управління в економічній сфері.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Державне управління в економічній сфері» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ "ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ В ЕКОНОМІЧНІЙ СФЕРІ"“ на сторінці 4. Приємного читання.
