ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ "ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ В ЕКОНОМІЧНІЙ СФЕРІ"

Державне управління в економічній сфері

• б) проблеми добору та підготовки управлінських кадрів – вивчення кола питань оптимальної структури штатного складу державних службовців, професійно-кваліфікаційні вимоги до посадовців, управління персоналом у державних органах, а також проблеми лідерства та боротьби з бюрократизмом;

• в) техніка державного управління в економічній сфері, зокрема розробка теорії прийняття державно-управлінських рішень, методів державного управління, політичного прогнозування, технології зв'язків із громадськістю.

Таким чином, у фокусі головної уваги предмету даної навчальної дисципліни знаходяться такі наукові поняття і категорії як: державна служба, організаційна структура, функції, принципи, форми та методи діяльності апарату державного управління.

На нашу думку, саме завдяки такому визначенню можна отримати найбільш повне уявлення про предмет державного управління в економічній сфері як загальної міждисциплінарної самостійної наукової дисципліни.

"Державне управління в економічній сфері" як навчальна дисципліна має свої певні принципи і методи. Одним із головних її принципів виступає взаємодія теорії і практики. Теорія, як результат раціонального мислення, пізнання основних законів і закономірностей економічного розвитку є необхідною умовою для вироблення і прийняття кваліфікованих управлінських рішень стосовно напрямів використання матеріальних ресурсів, про реалізацію товарів і послуг на внутрішніх і зовнішніх ринках.

Держава виникає на певному ступені економічного розвитку суспільства у зв'язку з його розділенням на класи і представляє політичну організацію влади, населення країни і форму управління суспільством. Держава та її територіально-політична організація влади формують вертикальні економічні зв'язки, які доповнюють первинні й органічні горизонтальні зв'язки між суб'єктами економіки.

Економічні зв'язки, які опосередковані державою (по горизонталі вертикалі) сприяють виникненню, становленню і розквіту економічної системи країни.

Державне управління економічною сферою - це безперервний процес опосередковування державою економічного життя. У зв'язку з цим воно поступово стає рушійним чинником економіки, але в той же час, форми та методи його реалізації різні, вони зумовлюються пануючою економічною системою.

Як і в усіх сферах людської діяльності, так і в економічній сфері, людина має бути не лише творцем, а й метою і сенсом усього господарського життя. Держава, яка несе відповідальність перед усім суспільством, має докладати максимум зусиль, щоб створені запаси багатств використовувалися для загального суспільного блага. Політика невтручання припинилася вже в XV-XVI століттях, коли уряди національних держав почали втручатися в економіку.

Залежно від цілей розвитку економічної системи та інтересів держави щодо свого місця у світовому економічному просторі формується державна політика. Тому держава визначає пріоритетність тих або інших методів регулювання і таким чином функціонально регулює процес створення придатної для вирішення певної мети економічної системи.

На нашу думку для повного розкриття суті навчальної дисципліни "Державне управління в економічній сфері" необхідно зупинитися на трьох її складових: принципах, функціях і методах (табл. 1.).

Табл. 1. Складові державного управління в економічній сфері

ПринципиМетодиФункції
ПравовийАдміністративно-правовіЕкономічні
ПаритетнийЕкономічніПравові
Територіально-галузевийФіскально-монетаристськіПолітичні
Протиріччя в соціально- економічних процесахДонорськіСоціальні
Нормативний принцип регулюванняПротекціоністськіПримусово-силові
Адаптивний принцип регулювання економічних системІнформаційно-нормативні
СтруктуруванняКоординаційна!

Джерело: розроблено автором

Розглянемо методи державного управління в економічній сфері.

Під методами державного управління в економічній сфері ми розуміємо способи впливу держави на усі сектори економіки з метою створення найбільш сприятливих умов для їх господарської діяльності відповідно до обраного шляху розвитку. До методів державного управління в економічній сфері належать: адміністративно-правові; економічні; фіскально-монетаристські; донорські; протекціоністські.

Адміністративно-правові методи грунтуються на законах та законодавчих актах, які регламентовані Указами Президента та нормативними актами уряду, і виражають пряме управління з боку держави, передбачене використанням системи державних замовлень. Цей метод використовують при регулюванні діяльності підприємств з недержавною формою власності в перехідний період.

Економічний метод використовують переважно при регулюванні співвідношень попиту і пропозиції на фінансових ринках.

За допомогою фіскально-монетаристського методу держава впливає на грошово-кредитну політику Центрального банку.

Субсидії, дотації, податкові пільги, пільгові кредити – це інструменти донорського методу регулювання економіки.

Головна мета протекціоністського методу – сприяти розвитку національної науки і техніки та захищати внутрішній ринок від зовнішньої конкуренції.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Державне управління в економічній сфері» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ "ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ В ЕКОНОМІЧНІЙ СФЕРІ"“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ "ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ В ЕКОНОМІЧНІЙ СФЕРІ"
  • Генезис наукового уявлення про зміст і сутність економічної політики держави

  • Основи державного управління в економічній сфері

  • Цілі, мета і завдання державного управління в економічній сфері

  • Системи державного регулювання економічної політики

  • Світовий досвід формування моделей економічної політики

  • Висновки до глави 1

  • ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В ЕКОНОМІЧНІЙ СФЕРІ

  • Економічний потенціал країни: поняття та особливості

  • Види економічного потенціалу країни

  • Правове регулювання економічної політики держави в сфері зовнішньоекономічної діяльності

  • Висновки до глави 2

  • ВПЛИВ ВНУТРІШНЬОГО ПОТЕНЦІАЛУ КРАЇНИ НА ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ

  • Пріоритетні напрями державної політики у сфері управління земельними ресурсами

  • Державне управління водними ресурсами

  • Державне управління лісовими ресурсами

  • Державне управління мінерально-сировинним комплексом

  • Державна політика розвитку людського потенціалу

  • Висновки до глави 3

  • ВПЛИВ ЗОВНІШНЬОГО ЕКОНОМІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА НА ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ

  • Державне управління ринком сировинних товарів

  • Державне управління ринком сільськогосподарських товарів

  • Державне управління ринком інтелектуальної продукції

  • Ринок капіталів і можливості доступу до інвестиційних ресурсів

  • Висновки до глави 4

  • ПРІОРИТЕТНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В ЕКОНОМІЧНІЙ СФЕРІ

  • Інтеграційні можливості України

  • Критерії оцінки добробуту населення, його показники

  • Формування державної політики, спрямованої на забезпечення достойного рівня добробуту населення країни

  • Висновки до глави 5