Зростання міст супроводжується прискореним розвитком транспорту, і, як наслідок, збільшенням шумового забруднення. Шкідливий шумовий вплив транспорту супроводжує людину все життя і посилюється одночасною дією вібрації, загазованості й інших видів впливу.
Кожна людина сприймає шум по-різному. Багато залежить від віку (максимальна чутливість слуху людини проявляється у віці 14-19 років), темпераменту, стану здоров'я, стану навколишнього середовища.
Шум є одним із найсильніших подразнювачів. При цьому з усього діапазону інтенсивностей можна виділити дві найхарактерніші точки:
• поріг чутності відповідає найменшій силі звуку, що сприймається органами слуху людини як звук;
• больовий поріг відповідає найменшій силі звуку, за якої у людини виникає неприємне відчуття, яке з часом переходить у відчуття болю.
З рис. 3.12 видно, що людина сприймає звукові коливання великого діапазону частот. При перевищенні межі порогу чутності органи слуху можуть сприймати звукові коливання не тільки акустичного, але частково ультразвукового й інфразвукового діапазонів. З рисунку також видно, що для звуків різних частот поріг чутності та больовий поріг є різними.
Дослідження впливу шуму на живі організми засвідчили розвиток у них загальної неспецифічної реакції, яка характеризується:
• зниженням споживання кисню всіма тканинами головного мозку;
• дистрофічними змінами в мозку та внутрішніх органах;
• появою судинних розладів;
• біохімічними змінами у внутрішніх органах, що свідчить про напруженість захисно-пристосувальних сил організму. Специфічним впливом шуму є його вплив на слуховий аналізатор. Як реакція на шум спостерігається фізіологічне явище пристосування чутливості слухового аналізатора до різних рівнів сили звуку – адаптація, яка відіграє захисну роль. Слухова чутливість знижується (до 10 дБ), внаслідок чого менше звукової енергії потрапляє у внутрішнє вухо, де розташований слуховий аналізатор людини. При тривалому впливі інтенсивних звуків настає слухова втома. У виникненні слухової втоми бере участь центральна нервова система. Слухова втома проявляється як тимчасове погіршенням слуху. Подібне явище спостерігається, наприклад, після впливу на людину потужного авіаційного шуму.
За тривалого впливу шуму навіть невеликих рівнів слуховим змінам передують зміни в інших функціональних системах організму, насамперед у центральній нервовій системі. В основі цих змін лежать зміни активності мозкових клітин, порушення режиму їх роботи внаслідок значного поширення збудження із слухового аналізатора по всьому головному мозку. Це призводить до:
• порушення сну;
• підвищеної втомлюваності;
• підвищеної роздратованості;
• зміни психіки, що виявляється в пригніченому настрої, емоційній неврівноваженості.
Стійка втрата слуху (глухота) може виникати внаслідок тривалого (5-8 років) впливу шуму й недостатнього відпочинку для повного відновлення слуху. Глухота багато в чому обумовлена індивідуальними особливостями людини. Деякі люди втрачають слух навіть після короткого періоду дії шуму порівняно помірної інтенсивності, у інших навіть сильний шум за тривалої дії не
приводить до втрати слуху.
Спостерігаються й інші наслідки шумового впливу на організм. Під впливом шуму збуджуються центри головного мозку, регулюючі функції залоз внутрішньої секреції і біоритми, що може спричинити зміну частоти ударів серця за хвилину, частоти дихання, кров'яного тиску, викликати зміни в крові й розширення зіниць.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Транспортна екологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особливості впливу шуму на організм людини“ на сторінці 1. Приємного читання.
