Усі отруйні забруднюючі речовини, що надходять в навколишнє середовище від пересувних і стаціонарних джерел, за ступенем небезпеки ділять на чотири класи:
• 1 – надзвичайно небезпечні (свинець, ртуть та інші);
• 2 – високонебезпечні (марганець, мідь, сірчана кислота, хлор та інші);
• 3 – помірно небезпечні (ксилол, метиловий спирт та інші);
• 4 – малонебезпечні (аміак, бензин, керосин, оксид вуглецю, скипидар, ацетон та інші).
Чутливість людини до забруднення атмосферного повітря залежить від багатьох факторів: віку людини, її статі, загального стану здоров'я, виду харчування, температури й вологості повітря тощо.
Дихальна система має механізми, які допомагають захистити організм від потрапляння всередину певних видів забруднень разом із повітрям, що вдихається. При диханні носом розташовані всередині нього волоски затримують відносно крупні тверді частинки. Слизова оболонка у верхній частині дихального тракту затримує дрібніші частинки та може розчиняти деякі гази. При подразненні дихальної системи з'являються чхання й кашель, які допомагають видаляти затримані забруднення з дихального тракту.
Дрібні тверді частинки є небезпечнішими для людини, оскільки вони легше проходять через природні захисні оболонки й опиняються в легенях.
Екологи усіх країн чимало уваги приділяють забрудненням атмосферного повітря викидами транспортних двигунів. Програма глобального екологічного моніторингу ООН передбачає контроль за такими речовинами: діоксид азоту (NCE), діоксид сірки (SO2), сірководень (H2S), сульфати, кадмій (Cd), свинець (Рb), ртуть (Hg), хром (Сг), мідь (Си), олово (Sn), молібден (Мо), ванадій (V), марганець (Ми), нікель (Ni), сурма (Sb), миш'як (As), селен (Se).
Шкідливі речовини мають різну токсичність і тому несуть різну небезпеку. Для порівняння різних шкідливих речовин вводять поняття коефіцієнту токсичності й коефіцієнту агресивності.
Коефіцієнт токсичності шкідливої речовини – це відношення середньодобової гранично допустимої концентрації цієї речовини ГДКсд до ГДКСд оксиду вуглецю, умовно прийнятої за одиницю.
У таблиці 3.8 наведено значення коефіцієнтів токсичності для декількох шкідливих речовин, характерних для викидів транспортних двигунів.
Таблиця 3.8
Середньодобові гранично допустимі концентрації шкідливих речовин та їх коефіцієнти токсичності
| Шкідлива речовина | Коефіцієнт токсичності (К) |
| СО | 1 |
| СхНу | 1,7 |
| ΝΟχ | 11,8 |
| Сажа | 20 |
| S02 | 20 |
| Формальдегід | 83 |
| Свинець | 1430 |
| Бенз(а)пірен | 1000000 |
З таблиці видно, що найбільші коефіцієнти токсичності мають бенз(а)пірен і свинець. Це і стало однією з основних причин відмови від використання етилованих бензинів.
Рівень забруднення атмосферного повітря значною мірою визначає стан здоров'я населення. Особливо небезпечними є токсичні речовини, що мають яскраво виражені специфічні впливи на людину: викликають алергічні реакції, є канцерогенами тощо. Тому стан атмосферного повітря селітебних територій мають постійно контролювати державні органи.
Захворюваність населення, яке проживає в районах розташування великих індустріальних об'єктів та в зонах впливу промислових підприємств, у 1,5 -ь 2 рази вища, ніж у віддалених від промислових об'єктів районах.
На людину, яка проживає в промисловому районі, потенційно може впливати кілька сотень хімічних речовин. Реально, в конкретно взятому забрудненому районі, число хімічних речовин, концентрація яких перевищує ГДК, – обмежене. Водночас комбінована дія деяких забруднювачів може призводити до посилення ефектів токсичного впливу на людину.
На забруднених територіях насамперед поширюються хвороби органів дихання та інфекційні хвороби. Серед захворюваності органів дихання провідну роль відіграють гострі респіраторні захворювання верхніх дихальних шляхів.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Транспортна екологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вплив викидів пересувних та стаціонарних джерел на навколишнє природне середовище та здоров'я людини“ на сторінці 1. Приємного читання.
