Шум сприяє розвитку гіпертонічної хвороби, захворюванням виразки шлунку та дванадцятипалої кишки. Високі рівні шуму, наприклад, шуму реактивних літаків понад 120 дБ, можуть стимулювати подразнення вестибулярного апарату, виникає запаморочення.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я шум діє як відволікаючий подразник, він може заважати сприйняттю мови, впливати на розумову діяльність, погіршуючи процеси збирання та обробки інформації, впливати на психофізіологічний стан людини.
За наявності шуму загальна захворюваність людини зростає приблизно на 15 %. Збільшення рівня шуму на кожні 10 дБ тягне за собою збільшення захворюваності в 1,2-1,3 разу, знижується продуктивність праці. В умовах шуму (наприклад, у лікарні, розташованій поблизу аеропорту) одужання хворих відбувається повільніше й гірше. Спостерігалися випадки, коли у жінок, що працювали в період вагітності в шумних умовах, народжувалися діти з порушенням слуху.
Найчутливіші до дії шуму діти та люди похилого віку. У школярів, які навчаються в умовах проникаючого шуму вище ніж 45 дБ, спостерігається зниження слухової чутливості внаслідок втомлюваності органів слуху, порушення дії вегетативної системи, у дітей спостерігаються підвищена стомлюваність та головні болі.
Суттєвий фізіологічний вплив на організм людини може чинити інфразвук. Такий звук, особливо за великої амплітуди коливань, може входити в резонанс із коливаннями внутрішніх органів та відчуватися людиною як біль у вухах.
Інфразвукові коливання передають інформацію про подразники до нервових центрів і викликають рефлекторні реакції інших органів та систем.
Цим шляхом механічна енергія інфразвуків перетворюється на теплову й частково на енергію біохімічних і біоелектричних
процесів, що характеризують відповідну реакцію живого організму на інфразвуковий подразник. Найбільш фізіологічно активними для живого організму є частоти від 2 до 17 Гц саме внаслідок резонансних явищ внутрішніх органів.
Багато джерел інфразвуку є на транспорті. З ним зв'язана робота компресорних установок, гальмівних систем поїздів і вантажних автомобілів, тягових електродвигунів, дизелів, газових турбін тощо.
У транспортних процесах інфразвук, як правило, супроводять високочастотні звуки акустичного діапазону, тому інфразвук ми мало відчуємо, але від цього не стає менш небезпечним.
За впливом на організм людини інтенсивність інфразвуку поділяють на зони:
• поріг безпеки – інтенсивність інфразвуку, яка є умовно безпечною для людини (90 дБА);
• поріг переносимості – інтенсивність інфразвуку, яка при тривалій дії на організм призводить того, що в організмі розвиваються психофізіологічні відхилення від норми, які носять стійкий характер (140 – 155 дБА);
• поріг потенційної небезпеки – інтенсивність інфразвуку, що може призводити до психофізіологічних відхилень, які важко виліковні і є загрозою для життя людини (155 – 180 дБА);
• поріг небезпеки смерті – інтенсивність інфразвуку, яка призводить до смерті людини навіть за короткочасної дії (180- 190 дБА).
Акустичний діапазон включає шуми виробничі та побутові, безперервні та імпульсні. Значний шумової вплив у цьому діапазоні створюють транспортні засоби. У великих містах серед основних складових шуму є шум автотранспорту, шум від руху залізничних потягів, авіаційний шум тощо. В акустичному діапазоні високочастотні шуми вважаються найшкідливішими. Транспортні засоби створюють переважно низькочастотний і середньочастотний спектри шуму. Наприклад, під час руху залізничного потягу найбільша інтенсивність шуму перебуває діапазоні 500 – 800 Гц.
Ультразвук також має шкідливий вплив на організм людини, проте його дія рідше проявляється. Ультразвук використовується у виробничих процесах під час металообробки в ультразвукових установках, для отримання емульсій, сушіння, очищення, зварювання, у дефектоскопії, навігації, підводному зв'язку. Ультразвук виникає під час роботи верстатів, ракетних та інших двигунів. Вплив на організм людини низькочастотного ультразвуку, зі спектром частот, близьким до акустичного діапазону, характерне для виробничих цехів транспортного господарства. Навіть невеликі дози ультразвукового опромінювання цього діапазону за тривалого впливу, що багато разів повторюються, викликають у працівників слабкість, сонливість, зниження працездатності.
Гіперзвук, як правило, отримують штучно, генеруючи за допомогою спеціальних випромінювачів. Він розповсюджується тільки в кристалах, в повітрі сильно поглинається. Для транспортних процесів такий звук не характерний.
Звуковий удар, що виникає при польотах надзвукових літаків, може викликати у людей та тварин роздратування від слабкої психофізіологічної реакції до захисно-оборонних реакцій (переляку, здригання, пробудження від сну тощо). Звуковий удар у зонах інтенсивного звучання може викликати зниження працездатності людини, особливо при виконанні робіт, що потребують напруженої уваги, точних рухів та акуратності. Звуковий удар може спричинити сходження снігових лавин у гірських районах. Чутливі до звукового удару скакові коні, олені, морські тварини.
Модель реакції людини на шум довкілля є динамічною в тому сенсі, що повинна передбачати наявність оберненого зв'язку. Модель визначає, що сприйняття шуму людиною залежить від:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Транспортна екологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особливості впливу шуму на організм людини“ на сторінці 2. Приємного читання.
