Законодавством України встановлено, що для визначення екологічної безпеки під час розміщення, будівництва нових і реконструкції діючих об'єктів трубопровідного транспорту, а також під час їх експлуатації проводиться обов'язкова державна екологічна експертиза у порядку, встановленому законодавством України (ст. 15 Закону України "Про трубопровідний транспорт"). Існує така проблема, як фізичне старіння трубопровідного господарства, необхідність заміни сотень кілометрів магістральних трубопроводів щороку і десятків газоперекачувальних станцій, діагностики трубопроводів з метою запобігання аваріям. Причини порушень працездатності трубопроводу показано на рисунку 8.3. Тільки щорічні витрати на підтримку газопровідної інфраструктури в робочому стані мають становити 50-60 млн. ум. од., а загальна фінансова потреба на реконструкцію газопроводів дорівнює півмільярду ум. од. за умови темпів ремонту 500 км на рік.
Рис. 8.3. Причини порушень працездатності магістральних трубопроводів: 1 – дефекти зварювання через порушення технології зварювання (39 %); 2 – низька якість матеріалу (31,7 %); 3 – дефекти конструкції (22 %); 4 – втрати пластичності (7, %)
Магістральні трубопроводи є унікальними спорудами через їхній великий діаметр (рис. 8.4) і продуктивність, їхню енергетичну потужність. Магістральний трубопровід являє собою систему послідовно з'єднаних елементів – труб, трубних деталей, арматури. Тому відмова кожного з них приводить до аварійних ситуацій. Найбільша ймовірність відмов припадає на труби й зварені з'єднання, що виконані під час будівництва трубопроводу.
Магістральні нафтогазопроводи відносять до категорії енергонапружених об'єктів, відмови яких зазвичай пов'язані зі значним матеріальним й екологічним збитком. Численні аварії на технологічних трубопроводах. що транспортують пожежонебезпечні та вибухонебезпечні продукти, отруйні й токсичні компоненти, приводять до локальних і загальних забруднень навколишнього середовища, створюють підвищений ризик для безпеки персоналу й населення.
Рис. 8.4. Монтаж лінійної частини магістрального трубопроводу
Причинами порушення працездатного стану магістрального трубопровод}- в експлуатаційних умовах є корозія, механічні пошкодження матеріалу трубопроводу під час будівництва чи в процесі експлуатації, заводський брак конструкційного матеріалу, дефекти зварних з'єднань, навмисні пошкодження (рис. 8.5).
Статистика аварій на лінійній частині магістрального транспорт} нафти й газу свідчить про переважаючу роль в аваріях корозійного фактора.
Найбільшу небезпеку становить стрес-корозія, адже вона притаманна трубопроводам великого діаметра (1100-1500 мм), відмови яких приводять до великих економічних втрат, значної екологічної шкоди з можливими непоправними наслідками для НПС. Тому пошук ефективних шляхів, спрямованих на гарантоване забезпечення конструкційної надійності трубопроводів є актуальним завдання.
Рис. 8.5. Статистика порушень працездатного стану магістрального трубопроводу в експлуатаційних умовах: 1 – дефекти зварювання та безвогневого врізання (10 %); 2 – механічні пошкодження (40 %); 3 – корозія (29 %); 4 – навмисні пошкодження (10 %): 5 – виробничий брак труб та пошкодження монтажною технікою (11 %)
На відміну від звичайної корозії, якій піддаються всі метали й час настання якої вченими розраховано більш-менш точно, стрес- корозія відбувається швидко, у несподіваних місцях, діагностувати її вкрай складно як нашими приладами, так і закордонними. Стрес- корозію було виявлено у вітчизняних трубах тільки в 2003 році, що поставило українських експлуатантів у складне становище.
Уперше подібну проблему виявили на території Канади в 1960-х роках на газопроводі з Аляски в США. У СРСР фіксувалися подібні випадки на трубопроводах у Середній Азії, але вони не були масовими, тому проблемою особливо ніхто й не займався.
Масовою стрес-корозія стала протягом останніх двох десятків років. За цей час на території СНД з'явилися цілі наукові школи й напрями, які з'ясовують, чому відбувається стрес-корозія і як із цим боротися.
Так, наприклад, вченими підраховано, що найбільшою мірою стрес-корозії піддаються труби діаметром 1420 мм, із плівковою й бітумною ізоляцією, що перебували в експлуатації 12- 15 років і розташовані поблизу компресорних станцій на болотистих ґрунтах.
Визначальним критерієм екологічної безпеки нафтогазопроводів є їхня конструкційна надійність – один із основних показників якості будь-якої конструкції (системи), що полягає в її здатності виконувати задані функції, зберігаючи свої експлуатаційні властивості протягом необхідного проміжку часу – "життєвого циклу".
Слід запам'ятати, що.
• 1. Екологічна безпека магістральних нафтогазопроводів залежить від ґрунтово-кліматичних умов експлуатації, напружено-деформованого стану сталі й стійкості до стрес- корозійного руйнування;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Транспортна екологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Екологічна безпека трубопровідного транспорту“ на сторінці 1. Приємного читання.
