• стимулюючого фактору – рівня шуму;
• людських факторів – ставлення до шуму та набутого досвіду (щодо джерел шуму в першу чергу);
• ситуаційних факторів – особливостей, що супроводжують експозицію шуму довкілля.
Крім того, сприйняття шуму може бути зкориговано такими факторами:
• значенням (змістом) звукової інформації;
• ступенем (мірою) порушення виконуваної діяльності;
• безпосередньою неприємністю звуків.
Шум призводить до посилення стресу, який має декілька прямих наслідків: розвиток негативних почуттів та вплив на здоров'я. Це звичайно має зворотний зв'язок – підвищення рівня стресу. Стресові ефекти обох видів зумовлюють очевидні (явні) дії особи або її внутрішнє пристосування та повернення системи в збалансований нормальний стан.
Явні дії проявляються як звернення зі скаргою до місцевої влади з метою забезпечення сприяння діям по зменшенню шуму в джерелах, по посиленню ізоляції вікон, по зміні життєдіяльності на околицях житлових забудов та найбільш рішучий варіант – виїзду із зашумленої зони. Внутрішнє регулювання (пристосування до шуму) включає адаптацію, привикання або зміну особистого ставлення до явища, що веде до зменшення стресу від дії шуму. Наприклад, якщо особа зможе повірити в те, що авіація відіграє важливу роль по підтримці його якості особистого життя, можливо шум довкілля стане менш нестерпним.
Ця модель зниження стресу являє собою початковий ступінь розробки нових гіпотез, які підлягають експериментальній перевірці і які ведуть до кращого розуміння несприятливого впливу шуму на людей та посилюють можливості прогнозування специфічних ефектів за допомогою знань про параметри шуму, характеристики суспільства та індивідуальні людські чинники.
З викладеного вище можна зробити такі висновки:
• шум може впливати на результати життєдіяльності людини як усередині приміщень, так і зовні. При порівнянні рівнів зовнішнього та внутрішнього шуму необхідно враховувати значення звукоізоляції будівель;
• рівень шуму величиноює тим порогом, що забезпечує захист від пошкодження слуху;
• порушення сну не спостерігається при рівнях шуму
та
в спальній кімнаті, проте необхідно враховувати кількість подій шумового випромінювання;
• максимальний рівень шуму LAmax, який забезпечує спокійне спілкування з нормальними голосовими зусиллями та 100%-розбірливість мови – 45 дБА;
• відповідно перегляд та прослуховування теле- та радіопередач, прослуховування музичних записів забезпечується при рівнях шуму до 45 дБА;
• нормальний мовний зв'язок у шкільному класі забезпечується при рівнях шумута
• транспортний шум до рівня., який визначається біля вуха слухача, не впливає на точність та ефективність розумової діяльності, наприклад такої, як читання або обчислення;
• роздратування, як інтегральна характеристика реакції населення на акустичне середовище, також враховується при визначенні нормативних значень шуму. Найбільш поширеною характеристикою визначення роздратування є частка населення (визначається у відсотках), що зазнає сильного роздратування від впливу шуму.
На міжнародному рівні Всесвітня Організація Здоров'я (ВОЗ) спільно з Організацією економічної співпраці і розвитку (OECP) є тими головними організаціями, які збирали дані і отримали власні оцінки стосовно експозиції шуму. Ними визначені наступні порогові значення шуму (в одиницях денного еквівалентного рівня звуку LAeKB):
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Транспортна екологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особливості впливу шуму на організм людини“ на сторінці 3. Приємного читання.
