До факторіє та умов, що спричиняють транспортну ерозію, відносяться:
• зміна рельєфу при будівництві шляхопроводів (підрізування схилів, розробка виїмок, планування місцевості тощо);
• знищення рослинності (вирубування лісу в смузі відведення, викорчовування пеньків, зняття грунтово-рослинного шару або його пошкодження будівельними машинами);
• неякісна рекультивація порушених земель або її відсутність;
• зміна поверхневого стоку (порушення дощового і талого стоку з природних водозбірних басейнів);
• вплив супутніх геологічних процесів (вивітрювання, зсуви, обвали, солеутворення, карст, тощо);
• відсутність або недостатнє зміцнення відкосів земляного насипу.
Особливо небезпечними є водна та вітрова ерозія відкосів насипу чи виїмки. У процесі будівництва відкоси, як правило, залишаються неукріпленими. їх укріплення проводять у період оздоблювальних робіт перед здачею шляхопроводу в експлуатацію. В результаті кілька місяців, а в деяких випадках і кілька років, тисячі кубометрів ґрунту вимиваються водою з насипів у понижені місця рельєфу, а на відкосах утворюються вимоїни. При неякісному зміцненні водовідвідних канав спостерігаються розмиви дна і стінок русел.
Ґрунт, що виноситься з вимоїн, відкладається у вигляді конуса виносу біля підніжжя насипів, а частина його виноситься у водойми і водотоки, забруднюючи їх пилуватими і глинистими частинками.
Протягом будівництва потрібно вживати заходи щодо закріплення розташованих поруч із смугою відведення ярів, припинення їх росту. У верхній частині яру основним завдання є перешкоджання потраплянню в нього води. З цією метою, необхідно влаштовувати захисні канави, насипи, садити дерева, кущі, траву. В транзитній частині ярів потрібно влаштовувати перешкоди для протікання води, здійснювати планування схилів, висаджувати на схилах та на дні траву і кущі. Аналогічні заходи потрібно вживати і в нижній частині ярів, на виході з них.
Одним з найважливіших заходів стосовно запобігання водній ерозії відвідних русел малих штучних споруд водовідведення є їх зміцнення. Не дивлячись на те, що методи захисту відвідних русел від місцевого розмиву добре пропрацьовані, на практиці укріплення русел не виконують зовсім або виконують недостатньо. Часто причиною є неякісна проектна проробка. У відвідному руслі має відбуватися гасіння енергії потоку, що виходить з водопропускної споруди. З цією метою можна будувати заспокоювачі різної конструкції, водобійні колодязі, водобійні стінки, гасителі інших типів. При цьому не повинно відбуватися переливання води через бічні стінки.
Розвиток транспортної ерозії часто є наслідком дефектів водовідвідних споруд: неправильного зміцнення або його відсутності, особливо при великих ухилах місцевості; скидання води з водовідвідних споруджень в яри без належного зміцнення русел або без влаштування спеціальних гасителів енергії водних потоків. Тому одним з найважливіших завдань є правильне укріплення русел водовідвідних споруд, а також влаштування сполучних споруд, перепадів і швидкотоків з водобійними стінками і колодязями.
Інші заходи з попередження розвитку ерозійних явищ при будівництві шляхопроводів поділяють на дві групи:
• ліквідації площинної і струминної ерозії;
• боротьба з яроутворенням.
Боротьба з площинною і струнною ерозією, насамперед, полягає в біологічному захисті відкосів, який здійснюється такими способами :
• за допомогою природного дерну;
• травосіянням;
• штучними дерновими килимами.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Транспортна екологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Запобігання ерозії на шляхопроводах“ на сторінці 1. Приємного читання.
