Основні поняття та визначення
Транспортна екологія – галузь прикладної екології, що інтенсивно розвивається. Вона характеризується власними поняттями, термінологією, аксіоматикою, методами дослідження процесів взаємодії транспортних процесів з навколишнім середовищем.
Транспорт створює потужне техногенне навантаження на довкілля. Жива й нежива природа у багатьох випадках відчуває на собі дію транспорту та його інфраструктури. Це дає право говорити про виникнення нового екологічного напряму – транспортної екології, який вивчає різні аспекти дії об'єктів транспорту на навколишнє середовище.
Транспортний комплекс – техніко-економічна структура, призначена для перевезення вантажів і людей, що включає:
• систему проектування, будівництва, реконструкції, ремонту, обслуговування доріг, мостів, тунелів, залізничних колій, злітних смуг та інших споруд;
• автомобільну, авіаційну, суднобудівну, вагонобудівну промисловість, будівельно-дорожнє і транспортне машинобудування;
• сферу експлуатації і ремонту цих машин, підтримку працездатності рухомого складу, дорожнього господарства, служби управління рухом тощо;
• виробництво будівельних матеріалів, шин, палив і масел, електротехнічних пристроїв, запчастин, експлуатаційних рідин.
Об'єкти транспорту – автомобілі, літаки, судна, локомотиви, компресорні станції та інші транспортні засоби, оснащені енергоустановками, котрі забезпечують виконання транспортних завдань, а також інженерні споруди (дороги, тунелі, залізничні колії, шляхопроводи, злітні смуги тощо).
Життєвий цикл об'єкта транспорту – це хронологічна послідовність етапів підготовки матеріалів (добування та переробки сировини, виробництва конструкційних та експлуатаційних матеріалів, їх транспортування та зберігання), виробництва, експлуатації, відновлення працездатності та утилізації об'єкта транспорту.
Етап підготовки матеріалів включає добування та переробку сировини, виробництво конструкційних та будівельних матеріалів, з яких складається об'єкт транспорту, експлуатаційних матеріалів, необхідних для його функціонування.
Етап виробництва включає виготовлення вузлів, деталей, складання об'єктів транспорту, будівництво споруд та ділянок транспортної інфраструктури.
Етап експлуатації включає виконання транспортних завдань протягом терміну служби об'єкта транспорту (одиниці рухомого складу, чи об'єкта транспортної інфраструктури).
Етап відновлення працездатності передбачає проведення технічного обслуговування і ремонту об'єкта транспорту з відновленням деталей, вузлів, агрегатів, які відпрацювали свій ресурс, або їх заміну.
Етап утилізації об'єкта транспорту передбачає розбирання, переробку непридатних до відновлення деталей і вузлів, повторне використання конструктивних, будівельних і експлуатаційних матеріалів на попередніх етапах життєвого циклу об'єктів транспорту або в інших галузях, чи захоронения непридатних для використання відходів.
На кожному з цих етапів споживаються енергоресурси, конструктивні, будівельні та експлуатаційні матеріали. Технологічні процеси часто супроводжуються викидами шкідливих, а деколи й токсичних речовин. Усі вони є чинниками забруднення повітря, води, ґрунту, виснаження природних ресурсів. Особливої шкоди навколишнє середовище зазнає у разі, коли:
• відбувається перевищення гранично допустимих концентрацій шкідливих (токсичних) речовин у викидах та скидах, перевищення допустимих рівнів шуму, вібрації, скидів чи викидів залишкової теплоти, електромагнітного і радіоактивного випромінювання тощо;
• споживання матеріалів і енергії перевищує встановлені нормативи;
• вміст шкідливих (токсичних) речовин у матеріалах, що використовуються, перевищує гранично допустимі значення;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Транспортна екологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 1. Предмет та завдання транспортної екології“ на сторінці 1. Приємного читання.
