У камерах згоряння теплових двигунів на механізм утворення продуктів неповного згоряння і характер побічних реакцій, що протікають при горінні, впливає структура фронту полум'я. Структура фронту дифузійного полум'я (на прикладі камери згоряння дизельного двигуна) наведено на рис. 3.8 а. Структура фронту полум'я, що поширюється по гомогенній суміші (двигуни із зовнішнім утворенням паливо-повітряної суміші), наведено нарис. 3.8 б.
У дифузійному полум'ї паливо і окислювач дифундують у фронт полум'я, де у досить вузькій зоні змішування протікає хімічна реакція і досягається максимальна температура. До цієї зони прилягає з боку палива зона його термічного розпаду, в якій за відсутності окислювача утворюються разом з проміжними продуктами розпаду водень і сажа. Водень, дифундуючи у фронт полум'я, згоряє, а частинки сажі збільшуються у розмірі за рахунок розпаду на їх поверхні вуглеводнів і коагуляції окремих частинок сажі під час їх дифузії і вигоряють у фронті полум'я зі значно меншою швидкістю. Деякі частинки сажі дифундують у бік палива. З боку окислювача до фронту полум'я прилягає область утворення NO. який дифундує в обидві ст орони. Під час дифузії у бік фронт у полім я NO розкладається з високою швидкістю. Під час дифузії в бік. протилежний від фронт і полім я. NO також розкладається. але зі зниженням температури його концентрація перестає змінюватися.
Рис. 3.8. Структура фронту полум'я
У полум'ї, що поширюється по гомогенній суміші в двигунах із зовнішнім утворенням паливо-повітряної суміші (див. рис. 3.8. б), повнота згоряння залежить насамперед від складу суміші. Якщо суміш є збагаченою (коефіцієнт надлишку повітря а < 1). то паливо окислюється не повністю (наприклад, до CO). Якщо суміш бідна (коефіцієнт надлишку повітря). то інтенсивнішими будуть реакції утворення NO. Проте коли коефіцієнт надлишку збільшується до
і більше через зниження температури в камері згоряння інтенсивність утворення оксидів азоту зменшується.
Якщо температура в зоні горіння гетерогенної суміші невисока, то теплової енергії, що віддається паливу, може бути недостатньо для забезпечення розпаду вуглеводнів до кінцевих продуктів. У результаті в продуктах згоряння збільшується концентрація вуглеводнів, що випарувалися та не згоріли.
На рис. 3.9 наведено принципову схему розташування місць утворення токсичних речовин у камері згоряння двигуна з іскровим запаленням.
Аналогічну схему мають і дизельні двигуни. Різниця лише в тому, що зони утворення ΝΟχ не мають фіксованого місця і часу в камері згоряння.
Рис. 3.9. Схема утворення токсичних речовин у поршневом) двигуні: У – утворення NO за високотемпературного окислення повітря: 2 – зшкрябуваним зі стінок циліндра масляної плівки (викиди вуглеводнів та твердих частинок); 3 – гасіння полум'я біля стінок циліндра (викиди вуглеводнів); 4 – утворення локальних зон з перезбагаченою паливо- повітряною сумішшю (утворення СО): 5 – призупинення реакцій утворення N0 і СО при розширенні
Приблизний вміст основних речовин у відпрацьованих газах бензинових та дизельних двигунів наведено в табл. 3.6.
Склад відпрацьованих газів двигунів внутрішнього згоряння до сьогодні не є повністю вивченим. Вважається, що ці гази містять більше 1000 шкідливих речовин, які негативно впливають на навколишнє середовище й на людину. На сьогодні відомі близько 200 компонентів. Період їх існування в навколишньому середовищі до природної нейтралізації становить від декількох хвилин до 5 років. За хімічним складом, властивостям та характером дії на організм людини їх об'єднують у групи. Налічу ють вісім груп таких компонентів.
Таблиця 3.6
Об'ємний вміст різних речовин у відпрацьованих газах, %
| № п/п | Речовина | Тип двигуна | |
| Бензиновий | Дизельний | ||
| 1 | Кисень, O2 | 0,05 – 8,0 | 2,0 – 18,0 |
| 2 | Вуглекислий газ, CO2 | 5 -12,5 | 1,0-12,0 |
| 3 | Водяна пара, H2O | 0,05 – 8,0 | 0,5 – 10,0 |
| 4 | Азот, N2 | 74-77 | 76-78 |
| 5 | Оксиди азоту, NOx | 0,05 – 0,5 | 0,1 – 1,0 |
| 6 | Чадний газ, CO | 0,1 – 10,0 | 0,01-0,5 |
| 7 | Вуглеводні, CxHу | 0,2 – 2,0 | 0,01-0,5 |
| 8 | Альдегіди | 0-0,2 | 0 – 0,05 |
| 9 | Сажа | до 100 | до 20 000 |
| 10 | Оксиди сірки | 0,003 | 0,015 |
Група 1. До неї входять нетоксичні речовини: азот, кисень, водень, водяна пара, вуглекислий газ та інші природні компоненти атмосферного повітря.
У цій групі заслуговує на увагу діоксид вуглецю (вуглекислий газ). Збільшення його вмісту в атмосфері сьогодні спричинює "парниковий ефект". Вміст цього газу у продуктах згоряння в даний час не нормується.
Величина викидів залежить від фізико-хімічних і теплофізичних властивостей палив (див. табл. 3.5) та їх витрат. Коли як моторне паливо використовують водень, то в продуктах згоряння
відсутній.
Група 2. До цієї групи відносять тільки одну речовину – оксид вуглецю (чадний газ CO). Це продукт неповного згоряння палива. Він утворюється в результаті хімічних реакцій під час згоряння вуглеводневих палив з деякою нестачею повітря (кисню), а також у результаті дисоціації(за температур більше 2000 0K). Утворення CO є одним із принципово можливих результатів реакції горіння вуглеводнів, який можна представити так:
(3.32)
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Транспортна екологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Утворення токсичних речовин під час горіння“ на сторінці 1. Приємного читання.
