Втрати авіапалив за рахунок випаровування найістотніші в резервуарному парку підприємств паливозабезпечення. Основні напрями їх скорочення:
• зменшення обсягу газового простору резервуарів шляхом застосування своєчасного перекачування палив з інших резервуарів у найхолодніший час доби (ранком);
• застосування резервуарів конструкції з подвійними стінками та подвійним днищем (типу "стакан в стакані") (рис. 6.6);
• уловлювання й регенерація парів нафтопродуктів, що виходять з резервуара, шляхом створення газопорівнюючих систем, абсорбційно-адсорбційних і ежекційних установок;
Рис. 6.6. Вигляд зверху резервуара з подвійними стінками та подвійним днищем
• проведення організаційних заходів, що полягають у систематичній перевірці й підтриманні справного технічного стану резервуарів та їхнього "дихатьного" обладнання:
• променевідбивне фарбування резервуарного парку.
З метою зниження викидів парів нафтопродуктів у навколишнє середовище доцільно ф економічно виправдано встановлювати під монтажним патрубком "дихального" клапана резервуара диски-відбивачі (рис. 6.7). Принцип їхньої дії заснований на зміні напрямку струменя повітря, що входить в резервуар, з вертикального на горизонтальний. При цьому значно насичені парами нафтопродукту газоповітряні шари, розташовані у паливній поверхні, практично не зачіпають конвективні потоки.
Рис. 6.7. Диск-відбивач: 1 – "дихальний" клапан; 2 – болт; З – проміжний фланець; 4 – диск
Застосування дисків-відбивачів доволі ефективне в бензинових і паливних резервуарах з великим коефіцієнтом оборотності. Так, завдяки їх установці, втрати від великих "дихань" протягом теплої пори року скорочуються на 30-40 %. У холодну пору року дане конструктивне рішення не ефективне, адже холодне повітря, що входить у резервуар, важче за газоповітряну суміш і прямує до поверхні продукту, перемішуючи при цьому насичені шари.
Оскільки значення втрат від випаровування легколетких нафтопродуктів значною мірою залежить від амплітуди коливання температури пароповітряної суміші в резервуарі, для зменшення останньої застосовують зовнішнє променееідбиене фарбування корпусу резервуару й покрівлі. Фарбування зовнішньої поверхні резервуарів у світлі тони найширше застосовують у практиці експлуатації резервуарів із світлими нафтопродуктами. Фарби, що застосовують із цією метою, повинні мати коефіцієнт відбитка більший за 0,8 (табл. 6.4). Проте відбивальна здатність фарби згодом знижується внаслідок забруднення поверхні, а також хімічних змін і механічних ушкоджень лакофарбового покриття, тому потрібно періодично її відновлювати.
Таблиця 6.4
Відбивальна здатність технологічної поверхні залежно від кольору покриття
| Колір забарвлення | Відбивання сонячного проміння, % | Колір забарвлення | Відбивання сонячного проміння, % |
| Дзеркальний | 100 | Алюмінієвий | 35-67,0 |
| Білий | 90 | Світло-сірий | 57,0 |
| Світло- кремовий | 88,5 | Сірий | 47,0 |
| Блакитний | 85,0 | Незабарвлений | 10,0 |
| Світло-зелений | 78,5 | Чорний | 0 |
Водне зрошування резервуарів застосовується як спосіб зниження температури резервуара, зокрема пароповітряного простору. Під час зрошування резервуара вода, покриваючи тонкою плівкою його поверхню, акумулює частину сонячної енергії, внаслідок чого зменшується нагрівання покрівлі й стінок, і через це – газового простору резервуара та нафтопродукту.
Зрошувальні установки монтують на покрівлі резервуара, для підвищення ефективності зрошування, по периметру покрівлі з листової сталі монтують огороджувальне кільце, тобто утворюється своєрідний басейн, у якому вода знаходиться постійно, і в міру необхідності її доливають до потрібного рівня.
Зрошування стінок резервуара здійснюється за допомогою направляючого пояса (рис. 6.8).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Транспортна екологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Способи зниження екологічної небезпеки від викидів парів нафтопродуктів“ на сторінці 1. Приємного читання.
