Основна функція підприємств авіапаливозабезпечення – це забезпечення своєчасного заправлення паливом літаків завдяки зберіганню необхідного резерву палива, підготовці до видавання та заправлення в літак.
Сьогодні 75 % втрат нафтопродуктів у резервуарних парках цих підприємств (рис. 6.2) припадає на втрати від випаровувань, що призводить не тільки до погіршення якості продукту, а й до значного забруднення навколишнього середовища токсичними речовинами.
З точки зору забезпечення екологічної безпеки найбільшу масу забруднень атмосфери становить процес зберігання палив. Це пов'язане з фізико-хімічними властивостями палив, умовами їх зберігання та специфікою конструкції та експлуатації технологічного обладнання.
Основним фактором, що призводить до випаровувань палив, є високий тиск насичених парів нафтопродуктів і, як наслідок, перехід летких фракцій у газову фазу. Випаровування збільшується за підвищення температури поверхні нафтопродуктів або зниження тиску в газовому просторі резервуарів.
Під час зберігання нафтопродуктів у резервуарах, як правило, втрати палива відбуваються внаслідок таких процесів: малі "дихання" резервуарів, великі "дихання" резервуарів, зворотні "видихи" резервуарів, вентиляції газового простору резервуарних ємностей тощо. Відсоткові частки у загальних втратах, спричинені цими процесами, наведено нарис. 6.3.
Втрати від малих "дихань" відбуваються внаслідок циклічних коливань температури і парціального тиску в газовому просторі резервуара, спричинених добовою дією сонячної радіації й атмосферних умов на стінки й покрівлю резервуарів. Тривалість одного циклу зазвичай дорівнює добі.
Втрати від великих "дихань" залежать переважно від обсягів і температури палива, що закачується до резервуару, а також концентрації парів нафтопродукту в пароповітряній суміші, їх густини й тиску.
Втрати від вентиляції газового простору – втрати, що виникають унаслідок неправильної установки дихальних клапанів, недостатньої герметичності покрівлі резервуарів. Величина таких втрат іноді може перевищувати втрати від малих і великих "дихань" Вентиляційні втрати можна розглядати як результат видування вітром парів нафтопродуктів через негерметичність покрівлі резервуарів, а також як наслідок виникнення в просторі над паливом газового сифона.
Рис. 6.2. Зовнішній вигляд резервуарів на складі зберігання палив
Рис. 6.3. Структура природних втрат нафтопродуктів: 1 – за рахунок вентиляції газового простору резервуара (62 %); 2 – за рахунок великого "дихання" резервуара (32 %); 3 – за рахунок малого "дихання" резервуара (8 %); 4 – за рахунок зворотного "видиху" резервуара (0,8 %); 5 – інші види втрат (1,2 %)
Існує також поняття втрати від зворотного "видиху". Суть його в тім, що після часткового чи повного спорожнення резервуара, газовий простір залишається ненасиченим парами нафтопродукту. Під час нерухомого збереження нафтопродукту, що залишився, відбувається насичення газового простору внаслідок випаровування залишку. Процес супроводжується зростанням парціального тиску парів у газовому просторі і збільшенням загального тиску. При досягненні загального тиску, що дорівнює розрахунковому тиску спрацювання дихального клапана, відбувається викид в атмосферу деякого обсягу газоповітряної суміші, тобто зворотній "видих".
Як видно з табл. 6.3. втрати нафтопродуктів значно, мірою залежать від наповнення резервуара та кліматичної зони місцевості.
Таблиця 6.3
Втрати нафтопродуктів від випаровування у залежності від заповнення резервуара та кліматичних зон (% за рік)
| Обсяг заповнення резервуара, % | Середня зона | Південна зона |
| 90 | 0,3 | 0,4 |
| 80 | 0,6 | 0,9 |
| 70 | 1,0 | 1,5 |
| 60 | 1,6 | 2,3 |
| 40 | 3,6 | 5,2 |
| 20 | 9,6 | 13,6 |
В залежності від пори року та типу нафтопродуктів їх випаровування, а отже, й викиди від малих "дихань" суттєво відрізняються. Найбільша маса викидів шкідливих речовин припадає на теплу пору року. Так, наприклад, тільки за один літній місяць із вертикального сталевого резервуара об'ємом 1000 м3 РВС-1000 може випаровуватися в атмосферу до 217 кг авіаційного реактивного палива ТС-1, а з РВС-5000 – вже 618 кг (рис. 6.4). Значнішими є втрати бензинів: з резервуару РВС-1000 може випаровуватися в атмосферу до за місяць до 2281 кг. а РВС-5000 – 7815 кг палива.
Рис. 6.4. Залежність місячних втрат авіаційного палива ТС-1 від ємності резервуару (літній місяць)
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Транспортна екологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Викиди шкідливих речовин при експлуатації підприємств авіапаливозабезпечення“ на сторінці 1. Приємного читання.
