Неналежна експлуатація об'єктів підприємств паливозабезпечення, порушення умов роботи устаткування та обладнання, експлуатація морально застарілого обладнання, відсутність систем автоматичного контролю працездатності устаткування та можливих витікань нафтопродукту – все це є головними факторами виникнення техногенних аварій та ситуацій, небезпечних для навколишнього природного середовища.
Витікання нафтопродукту можуть бути аварійними та експлуатаційними. Серед експлуатаційних слід розрізняти: систематичні та разові, технологічні (дефекти у зварювальних з'єднаннях, корозійні порушення конструкційного матеріалу, недостатнє ущільнення технологічних з'єднань) та експлуатаційно- ремонтні (під час демонтажу, монтажу обладнання, проведення ремонтних робіт, експлуатаційних випробувань обладнання тощо).
Встановлено, що вертикальна міграція нафтопродуктів залежить від їхніх фізико-хімічних властивостей, а саме: густини та в'язкості. Сприяють проникненню забруднювачів у ґрунт також температура навколишнього середовища та такі властивості ґрунту, як вологість, щільність і гранулометричний склад.
Ученими було досліджено, що природна нафтоємність ґрунтів має певні межі і, наприклад, для ґрунту із вмістом піску понад 50 % перестає виконувати свої захисні функції, якщо забруднююче навантаження перебільшує 10 л/м2. Дреновані піщані й супіщані ґрунти характеризуються можливістю глибокого проникнення нафтопродукту в ґрунт. Так, за навантаження забруднювача більше ніж 50 л/м2 нафтопродукт може проникнути на глибину 1 м і більше, а 10-20 л/м2 – на 10-30 см.
Відсутність своєчасного контролю витікання нафтопродукту, що зберігається у вертикальних резервуарах, за наявності дефектів у днищі резервуару призводить до можливості постійного просочення палив у ґрунт, накопичення й міграції у ньому та у підземних водах. На рис. 6.9 зображено зони міграції нафтопродукту складу пально-мастильних матеріалів (ПММ) одного з вітчизняних аеродромів, термін експлуатації резервуарних ємностей якого становить більше тридцяти років. Під час аналізу даних оцінювального моніторингу було визначено, що на території даного складу ПММ та прилеглій до нього території аеродрому на глибині 17 м знаходиться лінза нафтопродуктів загальною площею 14986 м2. Аналіз товщини шару паливного забруднення дав можливість оцінити орієнтований його об'єм – 1870 м3.
Для запобігання забрудненню НПС нафтопродуктами на підприємствах авіапаливозабезпечення застосовують конструкційні, експлуатаційні та організаційні заходи.
Рис. 6.9. Зони підземної міграції витікання нафтопродукту із резервуарних ємностей складу ПММ
До конструкційних заходів відносять:
– встановлення резервуарів з подвійними стінками (рис. 6.10);
Рис. 6.10. Конструкції вертикальних циліндричних резервуарів: 1 – захисний дах: 2 – зовнішня стінка: 3 – датчики сигналізації витоку у товщі бетону або сталевого каркаса між днищами; 4 – внутрішнє днище; 5 – датчики сигналізації протікань: 6 – зовнішнє днище
– організацію подвійного днища резервуару з можливістю детектування витоків нафтопродукту у часі (рис. 6.11-6.13):
Рис. 6.11. Армована залізобетонна плита з радіальними пазами (канавками) для виявлення витікань: 1 – днище резервуара; 2 – радіальні канавки (пази); 3 – стінка резервуара; 4 – дренаж; 5 – залізобетонна плита з забезпеченням герметичності від протікань; 6 – палі (за необхідності)
Рис. 6.12. Подвійне сталеве днище з пристроєм виявлення витікання по периметру резервуара: 1 – дротова (арматурна) сітка; 2 – решітки чи профілі (структурні); 3 – край герметизації первинного днища; 4 – муфта труби під час дренажу; 5, 6 – опорне кільце днища (суцільне); 7 – катодний захист
Рис. 6.13. Зовнішній вигляд резервуару з детектуванням можливих витікань палив з днища
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Транспортна екологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Витікання нафтопродуктів на підприємствах паливозабезпечення та методи їх скорочення“ на сторінці 1. Приємного читання.
