З розширенням Європейського Союзу постали нові завдання щодо рішень Загальноєвропейських транспортних конференцій з формування транс'європейських (критських) міжнародних транспортних коридорів та транспортних зон. На території Євросоюзу формується нова система Транс'європейської транспортної мережі. На території нових країн – членів Євросоюзу, а також країн – кандидатів на вступ діє новий широкомасштабний план розбудови Транс'європейської транспортної системи.
За ініціативою Європейської комісії Євросоюзу було утворено Групу високого рівня, яка на підставі пропозицій країн – учасниць цієї групи розробила карту основних маршрутів європейської транспортної мережі – мультимодальних вісей, що мають поєднати країни – члени Євросоюзу з новими країнами- сусідами та їх регіонами.
Єврокомісією визначено та затверджено 5 основних, пріоритетних напрямки європейських транспортних вісей: північна, центральна, південно-східна, південно-західна та водні магістралі між європейськими портами.
Територією України проходить Центральна вісь, у межах якої визначено основні маршрути: Катовіце – Львів – Київ, Будапешт – Львів, Мінськ – Київ, Київ – Харків, Москва – Київ – Одеса, а також водна вісь, яка з'єднує зону Чорного моря з Атлантикою (Середземним, Балтійським, Баренцовим, Червоним морями та Суецьким каналом) і включає внутрішній водний шлях Білорусь – Київ (Дніпром) з виходом до Одеського та Чорноморського портів.
Вісь збігається з маршрутами критських транспортних коридорів № 3 та № 5 з продовженням далі до кордону з Росією та перспективою виходу на транспортний коридор "Північ – Південь", процедуру приєднання до якого Україна ініціювала.
Маршрут 1 відповідає напрямку Критського транспортного коридору № 9 і забезпечує транспортний зв'язок Середземноморських країн і країн Близького Сходу з країнами Балтійського й Скандинавського регіонів і далі, з використанням існуючих ліній поромних переправ, за маршрутом транспортного коридору TRACECA до країн Середньої Азії й Закавказзя, а також Болгарії.
Основні залізничні маршрути в рамках Центральної транспортної вісі, що проходять територією України, наведено в табл. 2.2 та на рис. 2.8.
Основні автомобільні маршрути в рамках Центральної транспортної вісі, що проходять територією України, наведено в табл. 2.3 та на рис. 2.9.
Таблиця 2.2
Залізничні маршрути центральної транспортної вісі
| Номер маршруту | Напрямок маршруту | Протяжність (територією України),км |
| 1 | 2 | 3 |
| Маршрут 1 | Зернове (кордон з РФ)/Горностаївка (кордон з Білоруссю) – Ніжин – Київ – Жмеринка – Кучурган (кордон з Молдовою)/Одеса | 1159 |
| Маршрут 1 | Зернове (кордон з РФ)/Горностаївка (кордон з Білоруссю) – Ніжин – Київ – Жмеринка – Кучурган (кордон з Молдовою)/Одеса | 1159 |
| Маршрут 2 | Чоп (кордон зі Словаччиною та Угорщиною) / Мостиська 2 (кордон з Польщею) – Львів – Жмеринка – Фастів – Дніпро – Покровськ – Дебальцеве – Красна Могила (кордон з Росією) / Ясинувата -Квашине (кордон з РФ) | 1994 |
| Маршрут 3 | Ізов / Яготин (кордон з Польщею – Ковель – Здолбунів – Шепетівка – Козягин – Київ – Полтава – Харків – Куп'янськ – Тополі (кордон з РФ) | 1338 |
Таблиця 2.3
Автомобільні маршрути центральної транспортної вісі
| Маршрут | Напрямок маршруту | Протяжність (територією України), км | Інтенсивність руху, авто/добу |
| Маршрут 1 | Берлін – Прага – Вроцлав – Ополе – Катовіце – Краків – Жешув – Краковець – Львів – Рівне – Житомир – Київ – Глухів – Бачівськ – Москва | 973 | 1800-; 13800 |
| Маршрут 2 | Варшава – Люблін – Хелм – Яготин – Ковель – Коростень – Київ – Полтава – Харків – Дебальцеве – Луганськ – Ізварине – Волгоград | 630 | 1100-; 24000 |
| Маршрут 3 | Варшава – Люблін – Хелм – Яготин – Ковель – Коростень – Київ – Полтава – Харків – Дебальцеве – Луганськ – Ізварине – Волгоград | 1377 | 2300-; 36000 |
| Маршрут 4 | Любляна – Загреб – Будапешт · Косили – Івано-Франківськ; Хмельницький – Вінниця – Київ (за новим напрямком) | 735 | 16000-; 30000; (проектна) |
Рис. 2.8. Залізничні маршрути Центральної транспортної вісі
Рис. 2.9. Автомобільні маршрути Центральної транспортної вісі
Для ефективного входження України до міжнародної транспортної системи передбачено два варіанти розбудови транспортних коридорів на її території, включених як складова частина до мережі міжнародних транспортних коридорів:
• реконструкція і модернізація існуючої мережі (має бути здійснена переважно на конкурсних засадах із залученням коштів державного бюджету, насамперед, за рахунок коштів, що надходять на дорожні роботи згідно із законодавством, а також інших джерел фінансування. Приватний капітал передбачено залучати до розвитку окремих об'єктів на транспортних коридорах, допоміжної діяльності, сервісу);
• спорудження нової транспортної мережі з повним комплексом інфраструктури згідно з міжнародними стандартами (має бути здійснене на конкурсних засадах переважно із залученням недержавних коштів насамперед приватного капіталу, включно з іноземним, під контролем і за участю держави, яка створює умови для залучення капіталу, гарантує його повернення та додатковий прибуток, готує відповідну законодавчу та правову базу), а саме: продовження транс'європейського коридору № 5: Львів – Рівне – Сарни – Мінськ; Балтійське море – Чорне море: Гданськ – Варшава – Ковель – Одеса; Європа – Азія: Франкфурт – Краків – Львів – Дніпро – Алмати (продовження транс'європейських коридорів № 3 і № 5); ЧЕС: Анкара – Єреван – Тбілісі – Баку – Ростов-на-Дону – Донецьк – Одеса – Кишинів – Бухарест – Тірана – Димитровград – Афіни – Стамбул; Євроазійський: Одеса – Тбілісі – Єреван – Баку – Ашгабад; Північ – Південь: Харків – Полтава – Кіровоград – Одеса.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Транспортна екологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Європейські транспортні вісі“ на сторінці 1. Приємного читання.
