Повітряні судна забруднюють атмосферу внаслідок викиду шкідливих речовин з відпрацьованими газами авіаційних двигунів.
Літаки під час польоту переміщуються з одного аеропорту в інший, і атмосфера забруднюється в глобальних масштабах, тобто значне забруднення має місце як у зонах аеропортів, так і на трасах польоту. Причому, якщо на трасах польоту (на висоті 8-12 км) небезпека від цього забруднення невелика (польоти літаків на великій висоті та з великою швидкістю обумовлюють розсіювання продуктів згоряння у верхніх шарах атмосфери й на великих територіях, що знижує ступінь їх впливу на живі організми), то в зоні аеропорту не рахуватися з таким забрудненням не можна.
Гази в атмосферне повітря викидають сопла й вихлопні патрубки двигунів. Цей процес називають емісією авіаційних двигунів.
Гази, що утворилися внаслідок роботи двигунів авіаційного транспорту, становлять 87 % усіх викидів цивільної авіації, які включають також викиди спецавтотранспорту та стаціонарних джерел.
Найбільш несприятливими режимами роботи є малі швидкості й "холостий хід" двигуна, коли в атмосферу викидаються забруднюючі речовини в кількостях, що значно перевищують викид на навантажувальних режимах.
Загальна характеристика викидів шкідливих речовин літаками
Хімічний склад викидів унаслідок спалювання палива здебільшого залежить від виду і якості палива, технології виробництва, способу спалювання в двигуні і технічного стану двигуна технічного стану.
Основні компоненти відпрацьованих газів сучасних авіаційних двигунів, які забруднюють атмосферу:
• оксиди сірки SOx;
• оксиди азоту NOx;
• оксид вуглецю СО;
• вуглеводні, які не повністю згоріли, СХНУ (метан СН4, ацетилен С2Н2, етан С2Нб, бензол СбНб та ін );
• альдегіди (формальдегід НСНО, акролеїн СН2=СН=СНО, оцтовий альдегід СН3СНО та ін );
• сажа (дрібнодисперсні частинки чистого вуглецю) – виділяється у вигляді шлейфу за соплами двигунів під час зльоту літака (сажі виділяється загалом небагато).
Вміст NOx у відпрацьованих газах авіаційного двигуна залежить від:
• величини температури суміші в камері згоряння (чим вона вища, тим більше утворюється ΝΟХ), а вона максимальна (2500...3000 К) на зльотному режимі;
• часу перебування суміші в камері згоряння (чим він більший, тим більше утворюється NOx), а це має місце на невеликих швидкостях літака.
Тобто, максимальний викид ΝΟХ відбувається на зльотному режимі двигуна і режимах, близьких до нього (при здійсненні зльоту літака і при наборі ним висоти польоту).
Вуглеводні (СХНУ) – основний компонент рідких і газоподібних палив. Авіаційні палива – бензин, гас – різняться між собою вмістом парафінових, нафтових та ароматичних вуглеводнів, а також сполук сірки.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Транспортна екологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вплив повітряних джерел авіаційного транспорту на навколишнє природне середовище“ на сторінці 1. Приємного читання.
