На шпалопросочувальних заводах (ШПЗ) відбувається підготовка й просочування дерев'яних шпал, що йдуть на відновлення, ремонт і будівництво залізничного полотна. Шпали просочують антисептиком, у складі якого використовують кам'яновугільну і сланцеву олії. Підготовлені для просочування шпали укладають на вагонетки і подають у просочувальний циліндр, в який під тиском надходить антисептик. Процес триває від 2 до 8 годин залежно від способу просочування і породи деревини, за температури близько 200 ° С.
Після просочування антисептик відводять із робочого циліндра в проміжну ємність (маневровий циліндр) за допомогою стисненого повітря й вакуум-насоса. Просочені шпали вивантажують із просочувального циліндра і після охолодження подають на склад готової продукції.
Основні джерела виділення забруднення: просочувальний циліндр у період вивантаження шпал; трубопровід і вакуум під час перекачування антисептика з робочого циліндра в маневровий і створення вакууму в робочому циліндрі; вагонетки з просоченими шпалами в період їх охолодження і доставки на склад готової продукції. У повітряне середовище виділяються такі речовини: нафталін, антрацен, аценафтен, бензол, толуол, етилбензол, ксилол, фенол.
Викиди від місця вивантаження шпал з просочувального циліндра від трубопроводу і вакуум-насоса відводяться через повітропроводи місцевої і витяжної загальнообмінної вентиляції і викидаються в атмосферу.
Охолодження просочених шпал відбувається просто неба, тому викиди на місцях охолодження надходять безпосередньо в атмосферу.
При проектуванні нових шпалопросочувальних заводів
передбачають установку апаратів каталітичного або термічного очищення газів, що відводяться від технологічного устаткування, а також влаштування критих споруд для охолодження шпал після просочення.
Викиди окремих компонентів від джерел ШПЗ розраховують за формулою:
(5.39)
де– питомі виділення компоненту, що входить до складу викидів, на один кубічний метр деревини, мг/м3;
• річна кількість деревини, що просочується, м3;
• ефективність газоочисної установки, %;
• коефіцієнт, що враховує справну роботу очисного устаткування.
Вплив вагонних і локомотивних депо на навколишнє природне середовище
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Транспортна екологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вплив шпалопросочувальних заводів на навколишнє природне середовище“ на сторінці 1. Приємного читання.
