Вплив викидів пересувних та стаціонарних джерел на навколишнє природне середовище та здоров'я людини

Транспортна екологія

Гідробіонти тією чи іншою мірою реагують на зміну гідрохімічного режиму водойми, яка відбулася внаслідок адаптуватися до нового хімічного складу води й гине: відбувається зміна у співвідношенні між видами в біоценозах. Такі зміни можуть також знизити плодючість у гідробіонтів, зменшити їхню життєздатність і стати фактором, який обмежує розвиток і чисельність водних організмів.

Вуглеводні (СХНУ). Вуглеводні мають токсичні та канцерогенні властивості. Серед тих, що викидаються з відпрацьованими газами, найнебезпечнішими є ароматичні вуглеводні олефінового ряду (загальна формула СпН2п). Вплив на організм неканцерогенних вуглеводнів проявляється по-різному, від неприємних відчуттів і аж до появи різних захворювань. Вони викликають головний біль, запаморочення, нудоту, подразнення слизових оболонок. На ранніх стадіях отруєння спостерігається також зниження кров'яного тиску, уповільнення пульсу, млявість. У важчих випадках мають місце клінічні судоми, послаблення дихання, розширення зіниць, порушення з боку серцево-судинної системи.

Серед захворювань найхарактернішими є порушення функціонального стану центральної нервової та серцево-судинної систем. Найбільше страждає вища нервова діяльність. Перебування у середовищі з великою концентрацією вуглеводнів може викликати наркотичне сп'яніння. Навіть за дуже низьких концентрацій вуглеводнів можуть виникати функціональні розлади нервової системи:

• неврастенія (астенічний невроз) – патологічний стан нервової системи людини, що характеризується підвищеною запальністю та дратівливою слабкістю;

• вегетоневроз (вегетосудинна дистонія) – порушення функціонування вегетативної (автономної) нервової системи, що проявляється найчастіше у невротичних розладах, головних болях, порушеннях сну, запамороченнях голови, розладах дихання, прискореному серцебитті, похолодінні рук та ніг, внутрішньому тремтінні, болі в суглобах, набряках, відчутті жару в обличчі, втраті свідомості.

Однією з хвороб є так звана бензинова пневмонія – захворювання, що виникає при частому вдиханні парів бензину і потраплянні його в легені. При вдиханні пари бензину виникають порушення дихання, тахікардія – пришвидшення скорочень серцевого м'яза, судоми – розлади руху, спричинені патологічним скороченням м'язів.

Крім того, вуглеводні можуть спричиняти серцево-судинні захворювання та викликати зміни у складі крові.

Вуглеводні під дією сонячного ультрафіолетового випромінювання реагують з оксидами азоту, внаслідок чого утворюються нові токсичні продукти – фотооксццант н Останні є основою фотохімічного смогу.

До фотооксидантів належать озон, чадний газ, з'єднання азоту, перекису тощо. Фотооксиданти біологічно активні. Вони спричинюють шкідливу дію на живі організми, ведуть до зростання легеневих і бронхіальних захворювань, руйнують гумові вироби, прискорюють корозію металів, погіршують видимість в атмосфері.

Вперше поява фотохімічного смогу була. зафіксована в Лос- Анжелесі наприкінці 40-х років XX століття. Причиною його стало значне забруднення повітря продуктами згоряння двигунів транспортних засобів. Згодом такий смог періодично з'являвся у великих містах зі значним скупченням транспорту.

Нафтопродукти. Поняття "нафтопродукти" у гідрохімії умовно обмежується тільки вуглеводневою фракцією (аліфатичні, ароматичні вуглеводні). Насправді вони являють собою надзвичайно складну, непостійну і різноманітну суміш речовин (низько- і високомолекулярні насичені, ненасичені аліфатичні, нафтенові, ароматичні вуглеводні, кисневі, азотисті, сірчисті сполуки, а також ненасичені гетероциклічні сполуки типу смол, асфальтенів, ангідридів).

Потрапляючи зі стічними водами у водойми, нафтопродукти викликають глибокі зміни у складі водних біоценозів через те, що нафтопродукти проникають у всі шари цих водойм. Частина їх компонентів (40 %) осідає на дно, інша частина (40 %) опиняється в завислому стані у вигляді суспензій і емульсій в товщі води та в молекулярно-розчиненому стані, ще частина (20%) вкриває поверхню води у вигляді плівки. Бактеріальне окислювання нафтопродуктів на дні відбувається в 10 разів повільніше, ніж на поверхні.

Практично всі водні організми відчувають на собі негативну дію нафтопродуктів. Водні рослини вкриваються нафтовою плівкою і стають непридатними для нересту риб. Сама риба, перебуваючи у воді з концентрацією нафтопродуктів понад 0,1 мг/л протягом 1 ÷ 3 діб, набуває запаху нафти і стає непридатною для споживання. Донні відклади, вкриті шаром нафтопродуктів, незалежно від товщини шару також непридатні для мешкання організмів. Нафтова плівка на поверхні водойми просочує пір'я птахів, які сідають на воду, тому пернаті не можуть злетіти й гинуть. Крім того, нафтова плівка порушує обмін енергії, тепла, вологи між гідросферою та атмосферою, знижує вміст кисню в воді, зменшуючи здатність води до самоочищення, перешкоджає випаровуванню вологи з поверхні водойми (порушує кругообіг води). Під впливом нафти відбуваються мутагенні зміни в організмах, що розвиваються. Нафтопродукти мають наркотичний вплив на водяних тварин.

Пригнічення зростання рослинності океану (фітопланктону) загрожує серйозними наслідками, адже внаслідок фотосинтезу вона щороку постачає в атмосферу 414•109 т кисню на рік, тимчасом як зелені рослини суходолу за цей же час продукують 53-109 т. Зростаюче споживання кисню внаслідок технічного прогресу з одночасним зменшенням його надходження в атмосферу (внаслідок пригнічення рослинності) може привести до безповоротних змін клімату на планеті.

Дія нафтового забруднення на ссавців проявляється в зниженні водовідштовхувальної здатності волосяного покриву, в послабленні зору й нюху. Найбільш згубний вплив нафти позначається на молодих, ще не зміцнілих особинах. Особливому ризику піддаються тварини, коли вони збиваються на лежбищах у великі зграї і малорухомі.

Оксид вуглецю (СО). Це отруйний газ, який потрапляючи в організм людини через органи дихання, проникає просто в кров. Він викликає порушення кисневого обігу в організмі. Його небезпека полягає у тому, що він у 240 разів швидше, ніж кисень зв'язується з гемоглобіном крові у легенях і утворює карбоксигемоглобін (СОНЬ), який неспроможний отримувати та віддавати кисень, тобто підтримувати природну функцію крові. Кров втрачає здатність зв'язувати кисень в легенях, тому в організмі порушується газообмін і з'являється кисневе голодування. Як результат нестачі кисню порушуються функції усіх систем організму – людина починає задихатися. Крім того, це з'єднання дуже стійке й розпадається лише за наявності великої кількості кисню. Тяжкість наслідків впливу на людину оксиду вуглецю залежить від його концентрації та тривалості перебування.

Отруєння чадним газом часто трапляється у водіїв далеких рейсів, які ночують у кабінах автомобілів, залишаючи двигуни працювати для обігріву. Часто трапляються отруєння закритих гаражах під час прогрівання двигунів.

Очевидно, що кількість накопиченого карбоксилоглобіну у крові залежить від концентрації СО у повітрі, яким дихає людина, а виведення цього з'єднання залежить від накопиченої концентрації. Тому фізіологічний ефект змінюється залежно від концентрації СО у повітрі, від тривалості вдихання людиною цього повітря, а також від кількості повітря, що вдихається та від виду дихання (повільний ритм дихання – коли людина перебуває у стані спокою, чи швидкий ритм дихання – коли людина рухається). Від цього залежать і наслідки впливу на організм. ЦІ наслідки можуть проявлятися у вигляді легкого головного болю після десятигодинного перебування людини у спокійному стані в середовищі з концентрацією СО 0,01 %, у вигляді нудоти та важкого дихання при двогодинному перебуванні людини в активному русі у середовищі з його концентрацією 0,02 %, а також у вигляді колапсу (дуже важкого отруєння) після п'ятнадцятихвилинного перебування людини у спокійному стані в середовищі, де концентрація СО становить 1 %.

При гострій інтоксикації людина спочатку відчуває легкий головний біль, прискорене серцебиття, потім запаморочення, нудоту. Якщо людину вчасно не вивести з-під впливу цього газу, то згодом з'являються такі загрозливі симптоми, як астенія, сонливість, втрата свідомості та смерть. Якщо ж людину вчасно вивести на свіже повітря, то нормальне дихання у неї поступово відновлюється, проте прискорене серцебиття зберігається надовго.

За дуже великих доз чадного газу в повітрі наступає швидка втрата свідомості й смерть.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Транспортна екологія» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вплив викидів пересувних та стаціонарних джерел на навколишнє природне середовище та здоров'я людини“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Предмет та завдання транспортної екології

  • Коротка характеристика різних видів транспорту

  • Розділ 2. Єдина транспортна система України та її інтеграція у міжнародну систему транспортних коридорів

  • Структура єдиної транспортної системи України

  • Міжнародні транспортні коридори, що проходять через Україну

  • Національна мережа транспортних коридорів України

  • Європейські транспортні вісі

  • Розділ 3. Характеристика впливу об'єктів транспорту на навколишнє природне середовище

  • Основні забруднювачі на транспорті

  • Фізико-хімічні процеси на транспорті, що впливають на навколишнє природне середовище

  • Горіння вуглеводневих палив

  • Утворення токсичних речовин під час горіння

  • Випаровування палива та експлуатаційних матеріалів

  • Зношування поверхонь

  • Утворення шкідливих речовин із продуктів згоряння в атмосфері

  • Забруднення від стаціонарних джерел на транспорті

  • Вплив викидів пересувних та стаціонарних джерел на навколишнє природне середовище та здоров'я людини
  • Шумовий вплив транспорту

  • Фактори, що впливають на рівень транспортного

  • Особливості впливу шуму на організм людини

  • Екологічні наслідки аварій на транспорті

  • Екологічні проблеми транспортних тунелів

  • Розділ 4. Характеристика впливу на навколишнє природне середовище автомобільного транспорту

  • Автомобільний транспорт як джерело забруднення навколишнього природного середовища

  • Вплив рухомого складу автотранспорту на навколишнє природне середовище

  • Шум на автотранспорті

  • Вібрації на автотранспорті

  • Електромагнітне випромінювання автомобілів

  • Забруднення продуктами зношування автотранспортних засобів

  • Експериментальне визначення екологічних показників автомобільних двигунів

  • Вплив властивостей паливно-мастильних матеріалів на екологічні показники автомобільних двигунів

  • Вплив технічного стану автомобіля на його екологічні показники

  • Екологічні вимоги до підприємств дорожнього господарства

  • Відходи автотранспортних підприємств

  • Вплив автомобільних доріг на навколишнє природне середовище

  • Основні напрями і форми впливу доріг на навколишнє середовище

  • Вплив дорожнього покриття на витрату пального автомобілем

  • Забруднення придорожніх територій автомобільних доріг

  • Підвищення екологічної безпеки при експлуатації автомобільного транспорту

  • Альтернативні привідні механізми

  • Удосконалення конструкції автомобіля

  • Організаційні заходи зі зменшення негативного екологічного впливу автотранспорту

  • Пришвидшення транспортного потоку

  • Раціональне водіння

  • Вплив на режим роботи світлофора

  • Заходи зі зниження негативного впливу автодоріг на навколишнє природне середовище

  • Розділ 5. Характеристика впливу на навколишнє природне середовище залізничного транспорту

  • Вплив рухомого складу залізничного транспорту на навколишнє природне середовище

  • Вплив магістральних тепловозів на навколишнє природне середовище

  • Вплив маневрових тепловозів та тепловозів промислового залізничного транспорту на навколишнє природне середовище

  • Вплив стаціонарних джерел залізничного транспорту на навколишнє природне середовище

  • Вплив підприємств з переробки щебеню на навколишнє природне середовище

  • Вплив рейково-зварювальних підприємств на навколишнє природне середовище

  • Вплив вагоноремонтних, локомотиворемонтних та ремонтно-механічних заводів на навколишнє природне середовище

  • Вплив шпалопросочувальних заводів на навколишнє природне середовище

  • Вплив вагонних і локомотивних депо на навколишнє природне середовище

  • Утворення стічних вод на підприємствах залізничного транспорту

  • Інші забруднення, що утворюються на підприємствах залізничного транспорту

  • Зниження негативного впливу на навколишнє природне середовище виробничих процесів на стаціонарних об'єктах залізничного транспорту

  • Зниження негативного впливу на навколишнє природне середовище під час експлуатації рухомого складу залізничного транспорту

  • Загальні екологічні вимоги до об'єктів залізничного транспорту

  • Розділ 6. Характеристика впливу на навколишнє природне середовище авіаційного транспорту

  • Характеристика сучасного авіаційного транспорту України

  • Технічно-експлуатаційні властивості авіаційного транспорту

  • Вплив наземних джерел авіаційного транспорту на навколишнє природне середовище

  • Викиди шкідливих речовин при експлуатації підприємств авіапаливозабезпечення

  • Способи зниження екологічної небезпеки від викидів парів нафтопродуктів

  • Витікання нафтопродуктів на підприємствах паливозабезпечення та методи їх скорочення

  • Вплив повітряних джерел авіаційного транспорту на навколишнє природне середовище

  • Викиди шкідливих речовин маршевими двигунами літаків

  • Простий метод розрахунку викидів маршевими двигунами літаків

  • Детальний метод розрахунку викидів маршевими двигунами літаків

  • Розрахунок викидів шкідливих речовин допоміжними силовими установками

  • Оцінювання стану атмосфери в районі аеропорту за аналізом опадів

  • Особливості забруднення грунтів авіаційним транспортом

  • Особливості забруднення вод авіаційним транспортом

  • Енергетичні забруднення від авіаційного транспорту

  • Шумове забруднення від авіаційного транспорту

  • Елементи управління природоохоронною діяльністю на авіаційному транспорті

  • Розділ 7. Характеристика впливу на навколишнє природне середовище водного транспорту

  • Річкові порти України

  • Характеристика морського транспорту України

  • Морські порти України

  • Особливості впливу водного транспорту на стан довкілля

  • Особливості впливу викидів стаціонарних джерел забруднень водного транспорту на довкілля

  • Заходи щодо попередження забруднення водного басейну

  • Методи ліквідації забруднень, спричинених водним транспортом

  • Розділ 8. Характеристика впливу на навколишнє природне середовище трубопровідного транспорту

  • Характеристика трубопровідного транспорту України

  • Екологічна безпека трубопровідного транспорту

  • Розділ 9. Способи підвищення екологічної безпеки на транспорті

  • Заходи із захисту від забруднень поверхневих та ґрунтових вод

  • Заходи із захисту навколишнього середовища при застосуванні антиожеледних солей та гербіцидів

  • Заходи зі зниження негативного екологічного впливу при будівництві шляхопроводів

  • Охорона навколишнього природного середовища під час роботи з будівельними матеріалами

  • Запобігання ерозії на шляхопроводах

  • Заходи з охорони ландшафту, флори та фауни

  • Розділ 10. Природоохоронні заходи та управління екологічною діяльністю на транспорті

  • Заходи щодо зниження впливу на навколишнє природне середовище пересувних та стаціонарних джерел забруднення на транспорті

  • Заходи щодо зниження шуму на транспорті

  • Заходи в зонах аварій транспортних засобів

  • Функції управління екологічною діяльністю

  • Екологічний облік

  • Екологічне страхування, ліцензування і сертифікація

  • Розділ 11. Законодавча база та екологічна документація транспортного підприємства

  • Загальна характеристика екологічної документації

  • Екологічний паспорт транспортного підприємства

  • Акустичний паспорт транспортного підприємства

  • Відповідальність за екологічні правопорушення