Агроекологічна класифікація земель

Оцінка і прогноз якості земель

• формування агроекологічних округів, маючи на увазі, що округ – це один або кілька природно-сільськогосподарських районів, які подібні переважно за геоморфологічними особливостями природного середовища й однаковою мірою задовольняють агробіологічні вимоги окремих культур.

Агроекологічні округи утворюють у разі потреби в процесі використання результатів класифікації з практичною метою, наприклад, для уточнення зон спеціалізації сільського господарства, ціноутворення тощо. Класифікація за придатністю грунтів – якісно новий етап у вивченні можливостей високоефективного і раціонального використання орних земель.

При визначенні придатності грунтів вивчають, аналізують і узагальнюють різну інформацію: агробіологічні вимоги сільськогосподарських культур до навколишнього середовища, екологічні особливості й кліматичні умови території, якість і властивості грунтового покриву, характеристику земної поверхні, виробничі фактори використання орних земель тощо. Виходячи із цього, а також враховуючи різноманітність грунтово-кліматичних, екологічних і економічних умов сільськогосподарського виробництва, придатність груп грунтів визначають у такому порядку:

• 1) виділяють зони вирощування культур;

• 2) формують підкласи придатності;

• 3) обчислюють площі орних земель за підкласами придатності. Площі орних земель за підкласами придатності встановлюють:

  – на рівні держави в розрізі областей, природно-сільськогосподарських зон і провінцій;

  – на рівні області по адміністративних районах й агроекологічних округах;

  – на рівні району (в розрізі сільгосппідприємств);

  – на рівні сільгосппідприємств по сівозмінах і полях.

Зони вирощування культур виділяють для пшениці озимої, жита озимого, ячменю, вівса, кукурудзи на зерно, буряків цукрових, соняшнику, картоплі, льону. Зони виділяють за даними про агрокліматичні вимоги згаданих культур до тепла, вологи, світла на різних фазах розвитку; в такому разі виявляється кількісна потреба в цих факторах у "критичні" періоди росту і розвитку рослин, як правило, середньостиглих сортів (Добряк Д.С., Канаш О.П., Бабаміндра Д.І., Розумний І.А., 2009).

Зіставленням мінімальних і максимальних значень кліматичних характеристик кожної культури з фактичними багаторічними даними, встановлюють межі зон вирощування. При виділенні зон найменшою одиницею приймають природно-сільськогосподарський район, у межах якого узагальнено дані про площі агровиробничих груп грунтів та агрохімічну характеристику, а також про бонітування грунтів і економічну оцінку земель. На обласній схемі цих районів показують місце розташування метеостанцій і метеопостів та відповідні метеодані. Межу зони вирощування культури проводять по межі природно-сільськогосподарського району. При цьому враховують радіус дії метеостанції, який за температурними показниками становить не більше 50 км, а за опадами – значно менше, тому показники опадів використовують за даними метеопостів.

Для порівняння агрокліматичних ресурсів певних місцевиростань із вимогами до них сільськогосподарських культур обчислюють коефіцієнт відповідності (С). Коефіцієнт відповідності умов для потреб рослин на основі закону оптимуму являє собою відношення значення метеорологічного фактора (Ху) до оптимальної (Хуо) його величини для певної рослини (культури). Під оптимальною величиною розуміють ті показники агрометеорологічного фактора, які забезпечують одержання не менш як 90-95% максимального врожаю. Території з коефіцієнтами С, що дорівнюють 1, відповідають зоні агрокліматичного оптимуму.

Для характеристики теплового і водного режимів використовують середні величини, хоча в окремі роки вони відрізняються від середніх і можуть бути критичними для росту й розвитку рослин. Тому при виділенні зон вирощування можна використовувати показники ймовірності забезпечення (50, 75, 90%), оскільки вони більше узгоджуються з економічною доцільністю вирощування тієї чи іншої культури. Типовими для даної культури є значення температури чи опадів з імовірністю їхнього прояву 75% і більше (7,5 року із 10). При 50% імовірності значення цих показників близькі до середніх багаторічних.

Наприклад. Визначення можливості вирощування ранньостиглої кукурудзи (за даними Київської метеостанції) (Добряк Д.С., Канаш О.П., Бабаміндра Д.І., Розумний 1.А., 2009).

Коефіцієнт відповідності за сумами ефективних температур (при потребі кукурудзи в сумі температур 2340 °С) становить:

при середніх багаторічних:

СТ=2825:2349= 1,21;

при 75%-му забезпеченні сумою температур:

СТ =2695:2340= 1,15;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Оцінка і прогноз якості земель» автора Барвінський А.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Агроекологічна класифікація земель“ на сторінці 9. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Землі сільськогосподарського призначення

  • Землі лісового та природно-заповідного фонду

  • Землі водного фонду

  • Основні напрями поліпшення стану земель

  • ОЦІНКА ОСНОВНИХ ПАРАМЕТРІВ РОДЮЧОСТІ ЗЕМЕЛЬ

  • Агрохімічні параметри родючості земель та їх оцінка

  • Агрофізичні параметри родючості земель та їх оцінка

  • Фізико-хімічні параметри родючості земель та їх оцінка

  • МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ОЦІНКИ І ПРОГНОЗУ ЯКОСТІ ЗЕМЕЛЬ

  • Оцінка якості та паспортизація сільськогосподарських земель з використанням агроекологічного методу

  • Структура і зміст еколого-агрохімічного паспорта

  • Нормативи основних типових ознак еталонного ґрунту

  • Якісна оцінка ґрунтів методом спеціального бонітування

  • Оцінка гумусного стану земель з використанням балансового методу

  • Методика розрахунку балансу гумусу

  • Розрахунок статей надходження гумусу в ґрунт

  • Прогноз вмісту рухомих форм елементів живлення

  • Прогноз запасів продуктивної вологи в ґрунті

  • ТРАНСФОРМАЦІЯ ЯКОСТІ ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ПІД ВПЛИВОМ ДЕГРАДАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

  • Вітрова ерозія

  • Протиерозійні заходи

  • Вплив техногенного забруднення на стан сільськогосподарських угідь та прогноз їх якості

  • Радіонуклідне забруднення

  • Заходи щодо поліпшення екологічного стану техногенно забруднених земель

  • Оцінка і прогноз якості земель меліоративного фонду

  • Критерії та показники оцінки агроекологічного стану кислих та засолених земель

  • Заходи щодо покращення агроекологічного стану меліорованих земель

  • ЗЕМЛІ ВОДНОГО ФОНДУ, ЇХ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОЦІНКА ЯКОСТІ

  • Основні напрями водокористування

  • Якість водних ресурсів і тенденція її зміни

  • Основні напрями поліпшення екологічної ситуації у сфері водокористування

  • ЗЕМЛІ ЛІСОВОГО ФОНДУ, ЇХ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОЦІНКА ЯКОСТІ

  • Основні напрями використання лісових ресурсів та оцінка їх стану

  • Технології створення захисних лісових насаджень

  • Підвищення якості земель лісового фонду

  • ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ЩОДО ОЦІНКИ ПРИДАТНОСТІ ЗЕМЕЛЬ ДО ВИРОЩУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР

  • Агроекологічна класифікація земель
  • Оптимізація розміщення сільськогосподарських культур і особливості формування сівозмін