Методика розрахунку балансу гумусу

Оцінка і прогноз якості земель

Враховуючи важливу роль гумусу в родючості грунту, необхідно вміти регулювати його вміст і поліпшувати показники якості. Для різних грунтово-кліматичних зон потрібно розробити комплекс агротехнічних заходів, ефективних у конкретних умовах. Перш ніж перейти до розробки заходів щодо регулювання органічної речовини грунту, треба розрахувати баланс гумусу, який характеризує направленість процесів мінералізації та гуміфікації.

Під балансом гумусу в грунті розуміють різницю між статтями його надходження і витрат за однаковий проміжок часу. Виділяють три типи балансу:

бездефіцитний – коли витрати гумусу поповнюються його новоутворенням;

позитивний – новоутворення гумусу перевищує його витрати на мінералізацію;

від'ємний (дефіцитний) – витрати гумусу перевищують його новоутворення.

Визначення балансу гумусу і потреб в органічних і мінеральних добривах проводиться шляхом співставлення приходних і витратних частин. Баланс гумусу розраховується за різницею між сумарною середньозваженою величиною новоствореного внаслідок гуміфікації рослинних решток гумусу, та мінералізованого з урахуванням втрат на ерозію в межах допустимої величини.

Для цього використовується формула:

(3.15)

де:

– баланс гумусу, т/га сівозмінної площі; п – кількість культур у сівозміні;

– маса рослинних решток кожної культури (і), розрахована за рівнянням регресії, або взята з довідників;

– коефіцієнт гуміфікації рослинних решток для кожної культури;

– мінералізація гумусу (т/га) за довідковими даними;

– площа кожної культури в сівозміні;

– втрати гумусу від ерозії.

Важливо чітко розмежовувати втрати гумусу внаслідок ерозії та біологічної мінералізації. У середньому по Україні внаслідок ерозії втрачається щорічно 0,5-0,6 тонн гумусу з гектара. Еродовані грунти займають 25,5% від загального фонду орних земель. В лісостепових і степових слабкозмитих різновидах грунтів вміст гумусу знижується у порівнянні з незмитими на 14-15%, а в середньо- і сильнозмитих – на 30-40%. У цих умовах основний шлях до покращення гумусового режиму на даному етапі є не збільшення кількості органічних добрив, а зменшення ерозійних втрат гумусу.

Кількість гумусу, що втрачається внаслідок його мінералізації, залежить від багатьох агротехнічних факторів, серед яких основними є сівозміна, удобрення та обробіток грунту. Стабілізації вмісту гумусу можна досягти виключно за рахунок ретельного дотримання всього комплексу агротехнічних заходів, які збільшують надходження в грунт органічних речовин у вигляді кореневих і пожнивних решток та органічних добрив. Розрахунки показують, що для бездефіцитного балансу гумусу в Україні треба щороку одержувати та вносити не менш як 340 млн. т органічних добрив, у тому числі на Поліссі – 16. в Лісостепу – 11, в Степу – 8 т/га ріллі.

Використовуючи технології раціонального землекористування в господарстві, тобто застосування на схилових землях грунтозахисної системи обробітку грунту та інших заходів, зводять втрати гумусу від ерозії до гранично допустимої величини. Під нею розуміють такі втрати грунту за рік. які можуть бути відновлені завдяки грунтоутворенню за цей же час. Тоді формула розрахунку середньорічного балансу гумусу без врахування втрат від ерозії буде така:

(Метод Г.Я. Чесняка)

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Оцінка і прогноз якості земель» автора Барвінський А.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методика розрахунку балансу гумусу“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Землі сільськогосподарського призначення

  • Землі лісового та природно-заповідного фонду

  • Землі водного фонду

  • Основні напрями поліпшення стану земель

  • ОЦІНКА ОСНОВНИХ ПАРАМЕТРІВ РОДЮЧОСТІ ЗЕМЕЛЬ

  • Агрохімічні параметри родючості земель та їх оцінка

  • Агрофізичні параметри родючості земель та їх оцінка

  • Фізико-хімічні параметри родючості земель та їх оцінка

  • МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ОЦІНКИ І ПРОГНОЗУ ЯКОСТІ ЗЕМЕЛЬ

  • Оцінка якості та паспортизація сільськогосподарських земель з використанням агроекологічного методу

  • Структура і зміст еколого-агрохімічного паспорта

  • Нормативи основних типових ознак еталонного ґрунту

  • Якісна оцінка ґрунтів методом спеціального бонітування

  • Оцінка гумусного стану земель з використанням балансового методу

  • Методика розрахунку балансу гумусу
  • Розрахунок статей надходження гумусу в ґрунт

  • Прогноз вмісту рухомих форм елементів живлення

  • Прогноз запасів продуктивної вологи в ґрунті

  • ТРАНСФОРМАЦІЯ ЯКОСТІ ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ПІД ВПЛИВОМ ДЕГРАДАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

  • Вітрова ерозія

  • Протиерозійні заходи

  • Вплив техногенного забруднення на стан сільськогосподарських угідь та прогноз їх якості

  • Радіонуклідне забруднення

  • Заходи щодо поліпшення екологічного стану техногенно забруднених земель

  • Оцінка і прогноз якості земель меліоративного фонду

  • Критерії та показники оцінки агроекологічного стану кислих та засолених земель

  • Заходи щодо покращення агроекологічного стану меліорованих земель

  • ЗЕМЛІ ВОДНОГО ФОНДУ, ЇХ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОЦІНКА ЯКОСТІ

  • Основні напрями водокористування

  • Якість водних ресурсів і тенденція її зміни

  • Основні напрями поліпшення екологічної ситуації у сфері водокористування

  • ЗЕМЛІ ЛІСОВОГО ФОНДУ, ЇХ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОЦІНКА ЯКОСТІ

  • Основні напрями використання лісових ресурсів та оцінка їх стану

  • Технології створення захисних лісових насаджень

  • Підвищення якості земель лісового фонду

  • ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ЩОДО ОЦІНКИ ПРИДАТНОСТІ ЗЕМЕЛЬ ДО ВИРОЩУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР

  • Агроекологічна класифікація земель

  • Оптимізація розміщення сільськогосподарських культур і особливості формування сівозмін