Структура угідь і ґрунтового покриву
Площі сільськогосподарських земель в різних адміністративних областях України займають від 37 до 89 %. Всі області умовно поділяються на три групи за ступенем сільськогосподарської освоєності земель: І – <60 %, II – 61 80 % і III → 80 % (табл. 1.1).
Таблиця 1.1.
Структура сільськогосподарських земель
| рілля | сіножат | пасовища | багаторічні насадження | |||
| І | Закарпатська | 37 | 42 | 21 | 30 | 7 |
| Івано-Франківська | 47 | 65 | 12 | 20 | 3 | |
| Львівська | 60 | 67 | 12 | 19 | 2 | |
| Волинська | 54 | 64 | 15 | 20 | 1 | |
| Рівненська | 47 | 71 | 13 | 14 | 2 | |
| Чернівецька | 60 | 72 | 9 | 13 | 6 | |
| II | Житомирська | 64 | 77 | 9 | 12 | 2 |
| Чернігівська | 68 | 71 | 14 | 14 | 1 | |
| Черкаська | 75 | 88 | 4 | 6 | 2 | |
| Тернопільська | 78 | 84 | 3 | 12 | 1 | |
| Полтавська | 80 | 84 | 7 | 8 | 1 | |
| Вінницька | 78 | 86 | 3 | 8 | 3 | |
| Хмельницька | 78 | 81 | 8 | 8 | 3 | |
| Сумська | 73 | 77 | 11 | 10 | 2 | |
| Луганська | 73 | 73 | 3 | 22 | 2 | |
| Донецька | 78 | 81 | 2 | 14 | 3 | |
| Київська | 64 | 84 | 6 | 7 | 3 | |
| Харківська | 79 | 81 | 5 | 12 | 2 | |
| III | Запорізька | 89 | 85 | 4 | 9 | 2 |
| Херсонська | 82 | 90 | 1 | 8 | 2 | |
| Дніпропетровська | 83 | 84 | 1 | 12 | 2 | |
| Одеська | 83 | 80 | 2 | 14 | 4 | |
| Кіровоградська | 86 | 87 | 1 | 11 | 1 | |
| Миколаївська | 87 | 84 | 1 | 13 | 2 |
Сільськогосподарські землі, що використовуються для виробництва рослинної продукції, називаються сільськогосподарськими угіддями, основними з яких є: рілля, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження.
Найбільші площі сільськогосподарських угідь знаходяться в степових областях, де також більшість з них розорані.
Про структуру грунтового покриву на сільгоспугіддях й орних землях дає уявлення табл. 1.2.
Таблиця 1.2.
Площі основних типів грунтів, ступінь їх розораності[1]
| тис. га | % | тис. га | % загальної | % оранки | |
| Дерново-підзолисті супіщані і глинисто-піщані | 1573,0 | 3,5 | 1015,0 | 64,5 | 3,5 |
| Дерново-підзолисті оглеєні | 1916,9. | 4,3 | 1140,7 | 59,5 | 3,6 |
| Сірі лісові | 7924,0 | 17,8 | 6719,1 | 84,8 | 21,3 |
| Чорноземи типові на лесах | 6272,2 | 14,1 | 5731,4 | 91,4 | 18,1 |
| Чорноземи звичайні на лесах | 10395,0 | 23,4 | 8760,0 | 84,3 | 27,7 |
| Чорноземи південні переважно на лесах | 6237,9 | 14,1 | 4662,4 | 74,7 | 14,8 |
| Лучно-чорноземні переважно на лесах | 1124,9 | 2,5 | 700,7 | 62,3 | 2,2 |
| Темно-каштанові й каштанові на лесах | 1489,9 | 3,4 | 1241,0 | 83,3 | 3,9 |
| Лучні переважно на алювії | 1936,1 | 4,4 | 663,0 | 34,2 | 2,1 |
| Болотні, торфово-болотні і торфовища | 2016,8 | 4,6 | 78,5 | 3,8 | 0,2 |
| Солонці й осолоділі | 537,8 | 1,2 | 256,1 | 47,6 | 0,9 |
| Дернові | 1627,1 | 3,7 | 396,3 | 24,4 | 1.3 |
| Буроземні, дерново-буроземні | 956,4 | 2,2 | 192,7 | 20,1 | 0,6 |
| Коричневі гірські, гірсько-лучні | 41,8 | 0,1 | 7,2 | 17,2 | 0,02 |
| Виходи порід та зольники | 311,0 | 0.7 | 21,6 | 6,9 | 0,1 |
| Разом | 44406 | 100 | 31586,3 | 71,7 | 100 |
З наведених даних видно, що в Україні домінують чорноземи звичайні (27,7 % загальної площі орних земель), сірі лісові грунти (21,3%) і чорноземи типові (18,1%), тобто потенційно родючі Грунти, придатні для вирощування багатьох сільськогосподарських культур і взагалі ведення ефективного сільськогосподарського виробництва.
Екологічна стійкість земельних ресурсів
Ступінь розораності земель характеризує їх екологічну стійкість. Найбільш нестійкими в екологічному відношенні є ті райони, в яких розорані землі значно переважають над умовно стабільними угіддями, до яких відносять:
• сіножаті;
• пасовища;
• землі вкриті лісом, чагарником;
• болота.
Показник стійкості (ПС) відповідає відношенню площі умовно стабільних угідь до площі ріллі. Найбільш стійкими слід вважати земельні ресурси північних і західних областей України (ПС>0,7), а найбільш вразливими – південних і східних областей (ПС<0,3).
Природні ландшафти завжди характеризуються певним різноманіттям, зумовленим різними елементами рельєфу, строкатістю грунтового покриву і рослинності, яка, в свою чергу, істотно впливає на мікроклімат, що визначає спрямованість грунтоутворювального процесу. Через це, природний ландшафт – це яскравий приклад самодостатньої і саморегульованої відкритої термодинамічної системи з прямими і зворотніми зв'язками між елементами, сталість, спрямованість і швидкість розвитку якої детермінуються надходженням сонячної енергії і умовами зволоження. При сільськогосподарському освоєнні грубо порушується ця системність та закономірності розвитку ландшафтів. В Україні розорані величезні поля ("до обрію") і висівається на них один вид і навіть один сорт. Врожай на полях в десяток-сотню гектарів, при інших рівних умовах, у більшості випадків вищий, ніж на полях в сотні і тисячі гектарів.
Причина цього – порушення принципу гетерогенності екосистеми, що веде до дестабілізації ландшафтів, падіння продуктивності сільськогосподарського виробництва.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Оцінка і прогноз якості земель» автора Барвінський А.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Землі сільськогосподарського призначення“ на сторінці 1. Приємного читання.
