Розробка науково обгрунтованої стратегії проектування протиерозійно упорядкованих агроландшафтів, які здатні знизити втрати грунту від вітрової ерозії до безпечної норми, повинна будуватись на підставі загальної концепції конструювання агроландшафтів з обов'язковим врахуванням кліматичних, геологічних і грунтових умов природних ландшафтів. Для досягнення цієї мети необхідно застосувати концептуальні моделі протиерозійно упорядкованих агроландшафтів, розроблені для кожного класу інтенсивності вітрової ерозії.
Районування рівнинної території України за інтенсивністю вітрової ерозії проводилось на основі моделі вітрової ерозії, яка була розроблена фахівцями ННЦ "ІГА ім. О.Н. Соколовського" НААН України для умов Лісостепу та Полісся з урахуванням генезису грунтів, їх фізичних і фізико-хімічних властивостей. Розрахунки проводились за середньозваженими величинами основних показників для кожного Грунтового виділу на карті грунтів України масштабу 1:750000. Показниками схильності грунтів до вітрової ерозії є грудкуватість поверхневого шару ґрунту, %; вміст грунтових часток більше 1 мм в діаметрі та коефіцієнт руйнування агрегатів (Ks), який визначається за величиною зв'язності останніх (S, %):
де:
Кs – коефіцієнт руйнування агрегатів;
S – величина зв'язності, %.
На основі багаторічних досліджень було створено банк даних означених показників для основних грунтів України. Для степової зони були використані 10-річні матеріали стаціонарних досліджень на 85 фіксованих ділянках, розташованих у Північному, Південному та Сухому Степу. Визначення величин зв'язності проводилось за методом ротаційного сита Чепила, який базується на руйнуванні ґрунтових часток і штучних грунтових "блоків" (Шиятий Є.І., Лавровський А.В., 1971). Паралельно з визначенням грудкуватості і зв'язності у кожній точці описували ґрунтові розрізи, визначали тип ґрунту і його основні фізичні, фізико-хімічні і хімічні властивості. Використання цих даних дало змогу виявити залежність коливань зв'язності (коефіцієнт руйнування агрегатів) від властивостей ґрунту (Можейко Г.О., Тимченко Д.О., Бураков, 1981). Для зональних ґрунтів степової зони ця залежність описується рівнянням:
де:
– вміст піску (0,05-1,00 мм), %;
– вміст мулу (<0,001 мм), %;
– вміст карбонатів кальцію, %.
Однак ця залежність не діє для лучно-черноземних, лучних, чорноземно-лучних піщаних, глинисто-піщаних, середньо- і сильносолонцюватих ґрунтів. Для торфово-болотних ґрунтів і торфовищ чітко виявилась залежність між зв'язністю агрегатів і вмістом вуглецю в трифосфатній витяжці (С) при коефіцієнті кореляції 0,839±0,23:
Для мінеральних ґрунтів Полісся залежність зв'язності від гранулометричного складу описується таким рівнянням (коефіцієнт кореляції 0,725, коефіцієнт регресії 0,569):
де:
– вміст дрібного піску (0,25-0,05 мм), %;
– вміст мулу (<0,001 мм), %.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Оцінка і прогноз якості земель» автора Барвінський А.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вітрова ерозія“ на сторінці 1. Приємного читання.
