Загальна площа кислих грунтів на території України, переважно в Поліссі, північному Лісостепу і в регіонах Карпат, Передкарпатгя та Закарпаття, за даними останнього туру агрохімічного обстеження, становить біля 11 млн. га, в тому числі 4,5 млн. га ріллі з pH менше 5.6 одиниць. Солонцеві комплекси займають 4,1 млн. га, в тому числі 2.7 млн. га орних земель. За Р.С. Трускавецьким, агроекологічний стан даних грунтів оцінюється за такими основними критеріями:
• показником pH водної і сольової екстракції;
• коефіцієнтом pH- буферної ємності;
• величиною гідролітичної кислотності;
• ступенем насиченості колоїдного комплексу ґрунту кальцієм, магнієм і натрієм;
• показниками вапняного (pH-0,5 рСа) і солонцевого (pNa-0,5pCa) потенціалів;
• вмістом рухомого алюмінію.
Нормативи оцінок за даними критеріями наведені в таблиці 4.34, згідно яких кислі і солонцеві грунти за агроекологічним станом поділені на такі категорії: сприятливого стану, слабо-, середньо- і сильновираженого передкризового та кризового станів. Такий поділ дозволяє завчасно, уже на етапі слабо вираженої деградації земель, приймати рішення щодо призупинення подальшого розвитку деградаційних процесів.
Таблиця 4.34
Нормативи оцінок екологічного стану кислих і солонцевих грунтів
| спринтливого | передкризового | кризового | ||||
| слабо вираженого | середньо вираженого | сильно вираженою | ||||
| pH водної витяжки солонцевих грунтів | в умовних | <7.2 | 7.2-7,5 | 7.5-8,0 | 8,0-8,5 | >8.5 |
| кислих грунтів | >6,0 | 6.0-5,5 | 5,5-5,0 | 5,0-4,5 | <4,5 | |
| pH сольової витяжки кислих грунтів | >5,5 | 5,5-5,0 | 5,0-4,5 | 4,5-4,0 | <4,0 | |
| Гідролітична кислотність | мекв / 100 г | <2,0 | 2,0-3,0 | 3,0-4,0 | 4,0-6,0 | >6;0 |
| Насиченість колоїдного комплексу грунту на кальцій | % від суми катіонів | >80,0 ' | 80-70 | 70-60 | 60-50 | <50,0 |
| нагрій | <5,0 | 5,0-10.0 | 10,0-15,0 | 15.0-20,0 | >20,0 | |
| Вапняний потенціал (рН-0,5рСа) | одиниць | >4,5 | 4,5-3,5 | 3.5-3,0 | 3,0-2,5 | <2.5 |
| Коефіцієнт рН- буферноі ємності | – | <0,2 | 0,2-0,4 | 0.4-0,6 | 0,6-0,8 | >0,8 |
| Солонцевий потенціал (pNa – 0.5 рСа) | <4,2 | 4,2-5,0 | 5,0-6,5 | 6,5-7,0 | >7,0 | |
Крім загально визнаних критеріїв стану кислих грунтів і солонцевих комплексів (гранулометричний склад, вміст гумусу, запаси NPK, актуальна і потенційні форми кислотності, вміст обмінного кальцію, рухомого алюмінію) враховані також нові показники, такі як коефіцієнти pH-буферної ємності, показники вапняного і солонцевого потенціалів. На підставі названих критеріїв виділені категорії солонцевих грунтів, які наведені в таблиці 4.35.
Таблиця 4.35
Категорії солонцевих комплексів за їх екологічною оцінкою і піддатливістю до меліорації
| Найбільш висока | Степові і лучно-степові солонцеві комплекси: темнокаштанові і каштанові солонцюваті, солонці степові і лучно-степові. Підгрунтові води нижче 7 м; карбонатний горизонт залягає близько до поверхні (45-60 см) |
| Висока | Степові і лучно-степові солонцеві комплекси, чорноземи південні залишково солонцюваті, темнокаштанові, каштанові солонцюваті, лучно-каштанові солонцюваті в комплексі із солонцями Підгрунтові води від 3-7 м; карбонатний горизонт знаходиться на глибині 60-70 см (рідше 55-60 см) |
| Середня (задовільна) | Степові солонцеві комплекси: чорноземи солонцюваті і солонці на третинних глинах Підгрунтові води – глибше 10 м, містять хлористі солі, які нерідко служать причиною реставрації солонцюватості |
| Низька | Лучні і лучно-степові солонцеві комплекси: чорноземно-лучні солонцювато-солончакові, лучні солонцювато-солончакові в комплексі з солонцями – солончаками |
| Дуже низька (кризова) | Лучні, лучно-болотні і болотні солончаково-солонцюваті комплекси: поверхнево солонцюваті-солончакові, солонці- солончаки заболочені. Підгрунтові води 0,8-1,5 м, засолення з поверхні, оглеєння сильно виражене, содовий хімізм |
Площі кислих і солонцевих земель постійно змінюються під впливом удобрення, хімічної меліорації, інтенсифікації бурякосіяння і можуть переходити із однієї категорії в іншу, нерідко більш деградовану. Така трансформація – з однієї категорії кислотності (лужності) в іншу, і навпаки – відбувається в деяких випадках дуже швидко або ж грунти проявляють велику стійкість (опір) щодо зрушення кислотно-лужної рівноваги, яка генетично їм притаманна. Це дуже важливий показник оцінки агроекологічної значимості земель різних категорій якості. Кислі грунти і солонцеві комплекси поділяються на:
• 1. практично не піддатливі;
• 2. слабо піддатливі;
• 3. середньопіддатливі;
• 4. сильнопіддатливі;
• 5. практично нестійкі щодо підкислення чи підлуження.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Оцінка і прогноз якості земель» автора Барвінський А.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Критерії та показники оцінки агроекологічного стану кислих та засолених земель“ на сторінці 1. Приємного читання.
