Критерії та показники оцінки агроекологічного стану кислих та засолених земель

Оцінка і прогноз якості земель

Загальна площа кислих грунтів на території України, переважно в Поліссі, північному Лісостепу і в регіонах Карпат, Передкарпатгя та Закарпаття, за даними останнього туру агрохімічного обстеження, становить біля 11 млн. га, в тому числі 4,5 млн. га ріллі з pH менше 5.6 одиниць. Солонцеві комплекси займають 4,1 млн. га, в тому числі 2.7 млн. га орних земель. За Р.С. Трускавецьким, агроекологічний стан даних грунтів оцінюється за такими основними критеріями:

• показником pH водної і сольової екстракції;

• коефіцієнтом pH- буферної ємності;

• величиною гідролітичної кислотності;

• ступенем насиченості колоїдного комплексу ґрунту кальцієм, магнієм і натрієм;

• показниками вапняного (pH-0,5 рСа) і солонцевого (pNa-0,5pCa) потенціалів;

• вмістом рухомого алюмінію.

Нормативи оцінок за даними критеріями наведені в таблиці 4.34, згідно яких кислі і солонцеві грунти за агроекологічним станом поділені на такі категорії: сприятливого стану, слабо-, середньо- і сильновираженого передкризового та кризового станів. Такий поділ дозволяє завчасно, уже на етапі слабо вираженої деградації земель, приймати рішення щодо призупинення подальшого розвитку деградаційних процесів.

Таблиця 4.34

Нормативи оцінок екологічного стану кислих і солонцевих грунтів

Оціночні критеріїОдиниці виміруНормативи оцінок агроекологічного стану
спринтливогопередкризовогокризового
слабо вираженогосередньо вираженогосильно вираженою
pH водної витяжки солонцевих грунтівв умовних<7.27.2-7,57.5-8,08,0-8,5>8.5
кислих грунтів>6,06.0-5,55,5-5,05,0-4,5<4,5
pH сольової витяжки кислих грунтів>5,55,5-5,05,0-4,54,5-4,0<4,0
Гідролітична кислотністьмекв / 100 г<2,02,0-3,03,0-4,04,0-6,0>6;0
Насиченість колоїдного комплексу грунту на кальцій% від суми катіонів>80,0 '80-7070-6060-50<50,0
нагрій<5,05,0-10.010,0-15,015.0-20,0>20,0
Вапняний потенціал (рН-0,5рСа)одиниць>4,54,5-3,53.5-3,03,0-2,5<2.5
Коефіцієнт рН- буферноі ємності–<0,20,2-0,40.4-0,60,6-0,8>0,8
Солонцевий потенціал (pNa – 0.5 рСа)<4,24,2-5,05,0-6,56,5-7,0>7,0

Крім загально визнаних критеріїв стану кислих грунтів і солонцевих комплексів (гранулометричний склад, вміст гумусу, запаси NPK, актуальна і потенційні форми кислотності, вміст обмінного кальцію, рухомого алюмінію) враховані також нові показники, такі як коефіцієнти pH-буферної ємності, показники вапняного і солонцевого потенціалів. На підставі названих критеріїв виділені категорії солонцевих грунтів, які наведені в таблиці 4.35.

Таблиця 4.35

Категорії солонцевих комплексів за їх екологічною оцінкою і піддатливістю до меліорації

КатегоріїНазва грунту
Найбільш високаСтепові і лучно-степові солонцеві комплекси: темнокаштанові і каштанові солонцюваті, солонці степові і лучно-степові. Підгрунтові води нижче 7 м; карбонатний горизонт залягає близько до поверхні (45-60 см)
ВисокаСтепові і лучно-степові солонцеві комплекси, чорноземи південні залишково солонцюваті, темнокаштанові, каштанові солонцюваті, лучно-каштанові солонцюваті в комплексі із солонцями Підгрунтові води від 3-7 м; карбонатний горизонт знаходиться на глибині 60-70 см (рідше 55-60 см)
Середня (задовільна)Степові солонцеві комплекси: чорноземи солонцюваті і солонці на третинних глинах Підгрунтові води – глибше 10 м, містять хлористі солі, які нерідко служать причиною реставрації солонцюватості
НизькаЛучні і лучно-степові солонцеві комплекси: чорноземно-лучні солонцювато-солончакові, лучні солонцювато-солончакові в комплексі з солонцями – солончаками
Дуже низька (кризова)Лучні, лучно-болотні і болотні солончаково-солонцюваті комплекси: поверхнево солонцюваті-солончакові, солонці- солончаки заболочені. Підгрунтові води 0,8-1,5 м, засолення з поверхні, оглеєння сильно виражене, содовий хімізм

Площі кислих і солонцевих земель постійно змінюються під впливом удобрення, хімічної меліорації, інтенсифікації бурякосіяння і можуть переходити із однієї категорії в іншу, нерідко більш деградовану. Така трансформація – з однієї категорії кислотності (лужності) в іншу, і навпаки – відбувається в деяких випадках дуже швидко або ж грунти проявляють велику стійкість (опір) щодо зрушення кислотно-лужної рівноваги, яка генетично їм притаманна. Це дуже важливий показник оцінки агроекологічної значимості земель різних категорій якості. Кислі грунти і солонцеві комплекси поділяються на:

• 1. практично не піддатливі;

• 2. слабо піддатливі;

• 3. середньопіддатливі;

• 4. сильнопіддатливі;

• 5. практично нестійкі щодо підкислення чи підлуження.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Оцінка і прогноз якості земель» автора Барвінський А.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Критерії та показники оцінки агроекологічного стану кислих та засолених земель“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Землі сільськогосподарського призначення

  • Землі лісового та природно-заповідного фонду

  • Землі водного фонду

  • Основні напрями поліпшення стану земель

  • ОЦІНКА ОСНОВНИХ ПАРАМЕТРІВ РОДЮЧОСТІ ЗЕМЕЛЬ

  • Агрохімічні параметри родючості земель та їх оцінка

  • Агрофізичні параметри родючості земель та їх оцінка

  • Фізико-хімічні параметри родючості земель та їх оцінка

  • МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ОЦІНКИ І ПРОГНОЗУ ЯКОСТІ ЗЕМЕЛЬ

  • Оцінка якості та паспортизація сільськогосподарських земель з використанням агроекологічного методу

  • Структура і зміст еколого-агрохімічного паспорта

  • Нормативи основних типових ознак еталонного ґрунту

  • Якісна оцінка ґрунтів методом спеціального бонітування

  • Оцінка гумусного стану земель з використанням балансового методу

  • Методика розрахунку балансу гумусу

  • Розрахунок статей надходження гумусу в ґрунт

  • Прогноз вмісту рухомих форм елементів живлення

  • Прогноз запасів продуктивної вологи в ґрунті

  • ТРАНСФОРМАЦІЯ ЯКОСТІ ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ПІД ВПЛИВОМ ДЕГРАДАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

  • Вітрова ерозія

  • Протиерозійні заходи

  • Вплив техногенного забруднення на стан сільськогосподарських угідь та прогноз їх якості

  • Радіонуклідне забруднення

  • Заходи щодо поліпшення екологічного стану техногенно забруднених земель

  • Оцінка і прогноз якості земель меліоративного фонду

  • Критерії та показники оцінки агроекологічного стану кислих та засолених земель
  • Заходи щодо покращення агроекологічного стану меліорованих земель

  • ЗЕМЛІ ВОДНОГО ФОНДУ, ЇХ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОЦІНКА ЯКОСТІ

  • Основні напрями водокористування

  • Якість водних ресурсів і тенденція її зміни

  • Основні напрями поліпшення екологічної ситуації у сфері водокористування

  • ЗЕМЛІ ЛІСОВОГО ФОНДУ, ЇХ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОЦІНКА ЯКОСТІ

  • Основні напрями використання лісових ресурсів та оцінка їх стану

  • Технології створення захисних лісових насаджень

  • Підвищення якості земель лісового фонду

  • ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ЩОДО ОЦІНКИ ПРИДАТНОСТІ ЗЕМЕЛЬ ДО ВИРОЩУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР

  • Агроекологічна класифікація земель

  • Оптимізація розміщення сільськогосподарських культур і особливості формування сівозмін