Землі водного фонду

Оцінка і прогноз якості земель

Структура та розміщення водних об'єктів в регіонах Водні об'єкти та їх води, тобто річки, озера, водосховища, ставки, канали, води боліт, підземні води, внутрішні моря і територіальні води морів складають водний фонд України. Він охоплює частину води, що знаходиться у природному середовищі в межах України. Вода, яка є компонентом рослинних і тваринних організмів, гірських порід, атмосферного повітря, як і вода, видобута з природного середовища і яка перебуває у водопровідних системах, посудинах, резервуарах, не входить до складу водного фонду.

До основних водних об'єктів належать:

• великі, середні та малі річки загальною довжиною понад 373 тис. км;

• водойми з площею водного дзеркала біля 10 тис. км2;

• підземні води питної якості з прогнозними запасами біля 21 млрд, м ,

• великі магістральні канали загальною довжиною біля 1,2 тис. км та великі водогони, по яких щороку в маловодні райони подається понад 22 млрд, м3 води;

• свердловини, які щороку постачають майже 5 млрд, м3 підземних вод;

• великі водозабори з водоводами для водопостачання обласних міст і промислових центрів;

• великі міжобласні зрошувальні системи, що забезпечують полив посушливих земель, водопостачання населення, промисловості та сільського господарства;

• великі міжобласні осушувальні системи, що забезпечують необхідний водно-повітряний режим перезволожених земель та широко використовуються для рибництва;

• захисні дамби із гідротехнічними спорудами, дренажними системами, насосними станціями, що захищають територію біля 1 млн. га.

Річкова мережа України – це річкові системи Дніпра, Вісли,

Дунаю, Дністра, Південного Бугу, Сіверського Дінця та річок чорноморського й азовського узбереж.

Необхідно відзначити, що найбільше навантаження і найбільша питома кількість водоспоживання припадає на малі річки. їхня водність зменшується внаслідок прямого забору води з русла і водоносних горизонтів, які гідравлічно пов'язані з річищем. Дуже часто об'єми втрат сягають 30-50%. Велика частина об'єму природних водойм (озер, лиманів) представлена солоними і солонуватими водами, що виключає можливості забору значних об'ємів води з них, хоча в окремих місцевостях вони можуть бути джерелом водопостачання в обмежених масштабах.

Штучно створені водойми утримують об'єм води, який перевищує середній річний стік Дніпра і в цілому водні ресурси країни (52,4 км3), які формуються на її території в середні за водністю роки. Розподіляються штучні водойми по території України нерівномірно. Відносно багато ставків і водосховищ у басейнах Південного Бугу, Сіверського Дінця, лісостепових та степових приток Дніпра. По областях розподіл ставків також нерівномірний. їх найбільше у Вінницькій (3216), Київській (2J389), Черкаській (2312), Кіровоградській (2185) областях.

Якісне та кількісне виснаження водних ресурсів

Про кількісне виснаження водних ресурсів свідчать дослідження А.В. Яцика (2003) якими встановлено, що втрати стоку на додаткове випаровування з водної поверхні ставків і водосховищ (крім дніпровських і Дністровського) зменшують водні ресурси: на Поліссі – на 1-2% в середні за водністю роки і на 5-7% – у дуже маловодні роки; в зоні Лісостепу – відповідно на 2-5 і 7-15%; в зоні Степу – 5-7 і 20-40%.

Теоретично водні ресурси невичерпні, оскільки' вони відновлюються в процесі кругообігу. Ще в недалекому минулому вважалося, що води на Землі так багато, що, за винятком окремих посушливих районів, людям не слід турбуватися про те, що її може не вистачити. Однак споживання води зростає такими темпами, що перед людством дедалі частіше виникає проблема чистої води.

Надмірна зарегульованість водного режиму разом із згаданими факторами, урбанізацією, знелісненням тощо призводить до порушення водного циклу. Поряд із руйнуванням режиму стоку через інтенсивне використання підземних вод їх рівень в окремих місцях значно (до 100 м) Знизився, тобто змінився і режим вод у підземній сфері. Нарешті, зміна клімату внаслідок парникового ефекту може спричинити виникнення та розширення аридних зон у різних регіонах світу. Однак ані ймовірність, ані масштаб цих процесів сьогодні не можуть бути достовірно оцінені.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Оцінка і прогноз якості земель» автора Барвінський А.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Землі водного фонду“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Землі сільськогосподарського призначення

  • Землі лісового та природно-заповідного фонду

  • Землі водного фонду
  • Основні напрями поліпшення стану земель

  • ОЦІНКА ОСНОВНИХ ПАРАМЕТРІВ РОДЮЧОСТІ ЗЕМЕЛЬ

  • Агрохімічні параметри родючості земель та їх оцінка

  • Агрофізичні параметри родючості земель та їх оцінка

  • Фізико-хімічні параметри родючості земель та їх оцінка

  • МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ОЦІНКИ І ПРОГНОЗУ ЯКОСТІ ЗЕМЕЛЬ

  • Оцінка якості та паспортизація сільськогосподарських земель з використанням агроекологічного методу

  • Структура і зміст еколого-агрохімічного паспорта

  • Нормативи основних типових ознак еталонного ґрунту

  • Якісна оцінка ґрунтів методом спеціального бонітування

  • Оцінка гумусного стану земель з використанням балансового методу

  • Методика розрахунку балансу гумусу

  • Розрахунок статей надходження гумусу в ґрунт

  • Прогноз вмісту рухомих форм елементів живлення

  • Прогноз запасів продуктивної вологи в ґрунті

  • ТРАНСФОРМАЦІЯ ЯКОСТІ ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ПІД ВПЛИВОМ ДЕГРАДАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ

  • Вітрова ерозія

  • Протиерозійні заходи

  • Вплив техногенного забруднення на стан сільськогосподарських угідь та прогноз їх якості

  • Радіонуклідне забруднення

  • Заходи щодо поліпшення екологічного стану техногенно забруднених земель

  • Оцінка і прогноз якості земель меліоративного фонду

  • Критерії та показники оцінки агроекологічного стану кислих та засолених земель

  • Заходи щодо покращення агроекологічного стану меліорованих земель

  • ЗЕМЛІ ВОДНОГО ФОНДУ, ЇХ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОЦІНКА ЯКОСТІ

  • Основні напрями водокористування

  • Якість водних ресурсів і тенденція її зміни

  • Основні напрями поліпшення екологічної ситуації у сфері водокористування

  • ЗЕМЛІ ЛІСОВОГО ФОНДУ, ЇХ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОЦІНКА ЯКОСТІ

  • Основні напрями використання лісових ресурсів та оцінка їх стану

  • Технології створення захисних лісових насаджень

  • Підвищення якості земель лісового фонду

  • ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ЩОДО ОЦІНКИ ПРИДАТНОСТІ ЗЕМЕЛЬ ДО ВИРОЩУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ КУЛЬТУР

  • Агроекологічна класифікація земель

  • Оптимізація розміщення сільськогосподарських культур і особливості формування сівозмін