• 2. Землі, які вимагають затратних агротехнічних, хімічних, комбінованих меліорацій.
• 3. Землі, інтенсивне використання яких можливе на фоні протиерозійних гідротехнічних і лісомеліоративних заходів при контурній організації території.
IV категорія. Землі, малопридатні для вирощування сільськогосподарських культур через обмеження, що не усуваються, за умовами літології грунтоутворюючих порід, рельєфу, меліоративного стану і досить обмежених можливостей адаптації. Це малопотужні грунти з близьким заляганням корінних порід, літогенні грунти на каолінових корах вивітрювання, на третинних морських монтморілонітових глинах тощо.
V категорія. Землі, потенційно придатні для вирощування сільськогосподарських культур після складних гідротехнічних меліорацій. Це болотні, сильно засолені, аридні грунти, використання яких можливе лише при створенні складних зрошувальних і осушувальних систем.
VI категорія. Землі, непридатні для вирощування сільськогосподарських культур через обмеження, що не усуваються, і незначні можливості адаптації. Ці землі класифікують далі за умовами використання під пасовища, лісогосподарські угіддя і для інших цілей.
Формування агроекологічних типів земель. Типи земель формують шляхом об'єднання ЕАА, близьких за умовами вирощування даної культури або групи культур із схожими агроекологічними вимогами. Цьому передує агроекологічна оцінка кожного ЕАА за схемою, представленою в таблиі 7.3. Результати цієї оцінки заносять в пам'ять комп'ютера.
Таблиця 7.3
Система агроекологічної оцінки ЕАА[1]
| агро- кліматнчні | геомор- фологічні | літологічні | гідрологічні | |||||
| Обмежувальні фактори | Категорії земель для культур | |||||||
| Пшениця озима | Пшениця яра | Ячмінь | Жито озиме | Горох | картопля | Багаторічні трави | І тл. | |
| IV | ІІІ-З | ІІІ-З | IV | ІІІ-З | IV | II | ||
Примітка. Повна назва НАА – горбиста середньорозчленована рівнина, середня частина схилу крутизною 5° північно-західної експозиції (П-3), плямистість дерново-підзолистих слабо- () і середньозмитих (
) важкосуглинкових (В-С) грунтів на покривних відкладах.
Агроекологічні параметри культури зіставляють з характеристиками ЕАА. Якщо вимоги культури збігаються з даними оцінки ЕАА, то він попадає в 1 категорію земель як той, що не має екологічних обмежень, за виключенням факторів, що управляються і які оптимізуються за допомогою добрив і звичайних агрозаходів.
Якщо при порівнянні виявляється невідповідність природної обстановки вимогам культур за тими чи іншими факторами, то ЕАА відносять відповідно до II, ІН, IV, V або VI категорії земель за придатністю із зростаючими обмеженнями, які долаються заходами, що ускладнюються. В першу чергу виділяють агроекологічні типи земель для овочевих культур, садів, виноградників, потім формуються типи земель для найбільш вимогливих польових культур: цукрових буряків, кукурудзи, кормових коренеплодів, картоплі, льону тощо, потім для менш вимогливих культур за зростаючою їх стійкістю до несприятливих умов, потім для сінокосів, пасовищ, лісогосподарських угідь.
Зрозуміло, що виділення "бурякових", "картопляних" або "льонових" типів земель зовсім не означає орієнтації на беззмінне вирощування, тим більше що багато культур можна повертати на теж саме поле лише через певний, іноді досить тривалий проміжок часу (наприклад, буряки і льон через 3-4 роки, соняшник через 8-9 років) через специфічні хвороби, шкідники і грунтовтому. Йдеться про використання цих земель в спеціалізованих сівозмінах з набором культур, що відповідають вимогам екології і сумісності.
Процедура формування типу земель із елементарних ареалів агроландшафту враховує поряд з рівнем інтенсифікації виробництва культури запобігання процесам деградації, зокрема забруднення ландшафту. Зазначену роботу оформляють у вигляді карти агроекологічних типів земель з відповідною експлікацією, фрагмент якої наведено в таблиці 7.4.
Розглянутий підхід до агроекологічної оцінки земель, виділення агроекологічних груп і типів земель і проектування адаптивно- ландшафтних систем землеробства може бути реалізований лише на
основі картографічних матеріалів, що відображають ландшафтну диференціацію умов, які враховуються при формуванні систем землеробства. На даному етапі таким вихідним матеріалом може слугувати грунтово-ландшафтна карга масштабу 1:10000 або 1:25000 з показом елементарних ареалів агроландшафту і банком даних з агроекологічної оцінки кожного ЕАА. Легенду такої карти складають на базі агроекологічної класифікації земель.
Таблиця 7.4
Експлікація агроекологічних типів земель сільгосппідприємства поліської зони (фрагмент)
| Зональні | Дерново-підзолисті середньосуглинкові високоокультурені грунти на покривних відкладах на вододільній рівнині 3 ухилами 1-2° | І | Доцільно використовувати для вирощування найвибагливіших овочевих культур |
| Напівгідроморфні | Дерново-підзолисті середньо- і важкосуглинкові глеюваті і глейові на покривних відкладах пологих знижень | III-1 | Використовують як сінокоси. Більш інтенсивне використання можливе при осушенні |
Примітка. Категорії агроекологічних типів земель встановлюють за характером природних обмежена придатності для використання й способу їх подолання відповідно до групування
При складанні грунтово-ландшафтної карти використовують топографічну карту масштабу 1:10000 (рідше 1:25000), аерофотознімки, матеріали грунтових обстежень, плани землеустрою, фондові матеріали. Спочатку на топографічній карті з використанням аерофотознімків складають вихідну сітку елементів рельєфу, потім її насичують інформацією по літології грунтоутворюючих порід і грунтовим змістом. За наявності точної грунтової карти з відображенням структури грунтового покриву це досягається накладенням контурів грунтової карти на сітку рельєфу. Таким чином забезпечується поєднання раніше виконаних вишукувальних робіт і нових вимог, що суттєво скорочує затрати на отримання необхідної інформації. На основі грунтово-ландшафтної карти розробляють карту агроекологічних типів земель.
Класифікація орних земель України за придатністю для вирощування основних сільськогосподарських культур. Сучасні теоретико-методологічні засади раціонального використання орних земель України на основі їх класифікації за придатністю для вирощування основних сільськогосподарських культур викладені в колективній монографії Д.С. Добряка, О.П. Канаша, Д.І. Бабміндри та І.А. Розумного "Класифікація сільськогосподарських земель як наукова передумова їх екологобезпечного використання" (2009).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Оцінка і прогноз якості земель» автора Барвінський А.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Агроекологічна класифікація земель“ на сторінці 7. Приємного читання.
