Протиерозійний захист – це свого роду "нульовий" цикл, фундамент всієї конструкції агроландшафту, ступінь надійності якого повинен відповідати ступеню небезпеки ерозії. Блоки концептуальних моделей агроландшафтів, що наведені в підрозділі 4.1.1, визначаються за грунтово-кліматичними, геоморфологічними умовами, ступенем небезпеки ерозії і іншими макрохарактеристиками великих землеробських регіонів України. Таким чином, складається загальна схема процесу проектування агроландшафту. За результатами передпроектного обстеження повинні бути одержані всі необхідні характеристики території, яка буде агроландшафтно упорядковуватися. Перелік параметрів, у першу чергу, визначається математичною моделлю ерозії, яка використовується як розрахунковий інструмент при проектуванні. Саме модель ерозії визначає всі етапи і специфіку проектних операцій.
При розробці проекту протиерозійного захисту необхідно вирішити, як мінімум, дві задачі:
• 1) забезпечити надійний захист грунту від ерозії, що надає необхідні умови для відтворення його родючості;
• 2) передбачити швидку і високу окупність витрачених на грунтоохоронні заходи коштів.
Це означає, що для виконання принципу достатності протиерозійного захисту треба зробити тільки все необхідне і нічого зайвого. Ширина робочої ділянки, конструктивні особливості інфраструктури поверхневого стоку, гідротехнічних споруд та лісосмуг розраховуються на підставі моделі ерозії. Математична модель ерозії як розрахункова кількісна база повинна бути всебічно верифікована і адаптована для умов території, що упорядковується. Перевагу слід віддавати теоретичним моделям, які істотно різняться за складністю і рівнем адекватності природним процесам. Всі сучасні моделі ерозії можна використовувати лише в інтерактивному комп'ютерному режимі. Для того, щоб процес проектування був дійсно автоматичним, необхідне програмне вирішення комп'ютерного розподілу території, що упорядковується заходами постійної дії (гідротехнічні споруди, лісосмуги, елементи інфраструктури скидання надмірного поверхневого стоку, дороги тощо), а також складання технологічного процесу для кожної виділеної робочої ділянки.
При цьому система лісосмуг має вирішувати такі основні задачі:
• 1) протиерозійний захист;
• 2) досягнення максимально можливого покращення гідротехнічних параметрів приземного шару повітря і діяльної поверхні грунту за рахунок своєї агромеліоративної дії, що дозволить забезпечити більш сприятливі умови щодо зволоження рослин, зменшити негативну дію атмосферних і грунтових посух та суховіїв;
• 3) виконувати роль напрямних при здійсненні агротехнічних операцій.
Але незважаючи на досить високий грунтозахисний і гідрологічний ефект, протиерозійне навантаження цілком на лісосмуги не покладається, бо вони неспроможні затримати поверхневий стік в періоди екстремальної водовіддачі. Тому при інженерному підході до проектування протиерозійного захисту головне протиерозійне навантаження повинні нести гідротехнічні споруди: вали-тераси, вали-канави тощо.
Ґрунтозахисно-меліоративне впорядкування агроландшафту – спосіб кардинального вирішення ґрунтозахисно-меліоративної проблеми, перший етап аґроландшафтоґенезу. Термін аґроландшафт широко застосовується як простий синонім сільськогосподарських угідь. Це цілком аналогічно збідненню, якому піддали протягом десятиліть вихідний споріднений термін "ландшафт" – за ним залишився в основному поверхневий, пейзажний зміст. Ф.М. Мільков визначав ландшафт як природний територіальний комплекс. Це найбільш визначене розуміння ландшафту, і воно стосується тільки природних систем, які здатні зберігати себе, повертатися у стан рівноваги з середовищем після відхилень із природних причин (або після незначних антропогенних втручань), навіть відновлюватися після знищення своєї біотичної складової на деякій частині ареалу.
Сільськогосподарські угіддя позбавлені перелічених вище властивостей природних ландшафтів. їхнє підтримання і відновлення потребує втручання людини, постійного, дорогого, екологічно безпечного. Створенню угідь передує знищення природних ландшафтів. Угіддя – це післяландшафтні утворення, залишки природних ландшафтів, які й надалі руйнуються сільськогосподарським виробництвом. Не виключено і перетворення угідь у "неугіддя", каталандшафти. Щоб вживання терміну "агроландшафт" було виправданим, угіддя мають отримати (зрозуміло, від людини) високу екологічну стійкість, якомога більшу здатність до саморегуляції і навіть до самовідновлення, а для початку позбутися процесів, що руйнують природно-ресурсний потенціал. Агроландшафт – інтегрована антропогенно-природна, природно-виробнича територіальна система, економічно ефективна та екологічно раціональна.
Очевидно, що агроландшафт не можна створити одномоментно, в результаті якогось обмеженого в обсязі і часі комплексу робіт. Але угіддя слід перевести на агроландшафтний шлях розвитку. Найперший етап агроландшафтного розвитку – припинення антропно прискорених процесів ерозії (водної ерозії) і дефляції (вітрової ерозії) грунту. Якщо на момент створення сільськогосподарських угідь на місці природних ландшафтів родючий ґрунт був найпершою природною умовою сільськогосподарського виробництва, у процесі сільськогосподарського використання грунт усе більше стає також і соціальною його умовою. Але цей релікт природного ландшафту в Україні (як і в цілому в світі) руйнується повсюдно і з катастрофічною інтенсивністю. Тому першим етапом дійсно культурного, цілеспрямованого, науково обгрунтованого агроландшафтогенезу має стати його грунтозахисне упорядкування. Воно є фактично найважливішою і екологічно бездоганною загальною меліорацією природних умов сільського господарства і умов його ведення, уможливлює ефективне виконання ряду спеціальних меліорацій. Найефективнішими проти ерозії та дефляції є ті заходи, що зменшують напруженість, інтенсивність їхніх безпосередніх агентів – відповідно поверхневого стоку й вітру. Завдяки цьому перекриваються головні канали втрат води атмосферних опадів і грунту, а збережена вода може бути використана культурами. Додаткове вологопостачання культур для умов України в цілому можна визначити приблизно як 100-150 мм/рік, що навіть за невисокої агротехніки забезпечить приріст урожаю 10-15 ц/га в перерахунку на зерно. Це основне джерело безпосередньої, поточної економічної ефективності грунтозахисно-меліоративного упорядкування агроландшафту, його практично моментальної окупності (максимум за 2-3 роки, тобто задовго до вступу в дію головного меліоративного компонента – полезахисних смуг) і незрівнянної з іншими заходами та технологіями прибутковості капітальних вкладень і поточних витрат. І це без урахування того, що не буде пущено за водою й вітром головне багатство нинішнього та прийдешніх поколінь – родючий грунтовий покрив.
Людська діяльність – фактор створення, збереження й розвитку агроландшафту, антропний компонент майбутнього агроландшафгу – включає принаймні два субкомпонента проектування: технологічний та просторово-структурний. Технологічний субкомпонент створюваного агроландшафту включає:
• а) ґрунтомеліоративну складову – спеціальні меліорації (усунення чітко виражених негативних явищ: засолення, солонцюватість, токсичність, горизонти з несприятливими властивостями, особливо з надмірним ущільненням тощо) і загальне поліпшення грунтів, розвиток їх у напрямі агроземів (збагачення органічною речовиною і інтенсифікація гумусоутворення, збільшення потужності гумусованих і кореневмісних горизонтів);
• б) власне раціональну (у тому числі, грунтозахисну) виробничу (рослинницьку, тваринницьку, лісогосподарську тощо) технологію. Вона має забезпечити:
– підвищення стійкосгі грунту до ерозії і дефляції, зокрема його високу інфільтраційну здатність;
– створення і функціонування протиерозійного (водозатримного, а головним чином стоковідвідного) нанорельєфу поверхні – досягається постійним виконанням контурного стоковідвідного обробітку грунту;
– створення розвиненого (зімкненого), постійного в часі або, принаймні, тривалого грунтозахисного покриву культур, трав "природних" кормових угідь;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Оцінка і прогноз якості земель» автора Барвінський А.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Протиерозійні заходи“ на сторінці 1. Приємного читання.
